На Київщині почався черговий виток пристрастей навколо львівського сміття. Приводом стала інформація від одного з депутатів обласної ради, яку він поширив у соцмережі, про те, що в Крюківщині горить звалище, на яке нібито звозили сміття з Грибовицького полігона. Це повідомлення швидко підхопили деякі інформагентства, у тому числі й російські, розповідаючи, як київська влада «труїть» своїх громадян.
З історії питання:
Після масштабної пожежі й подальшого зрушення пластів на Грибовицькому сміттєвому полігоні (Львівська область) його закрили. Львівське сміття відмовилися приймати на полігонах у прилеглих регіонах. Міський голова Львова Андрій Садовий звернувся до керівництва Київської міської держ-адміністарції з проханням про допомогу з тимчасовим зберіганням частини твердих побутових відходів. У свою чергу Віталій Кличко запропонував не зберігати сміття, а спалювати його.
Поточну ситуацію прокоментував на офіційному сайті КМДА заступник голови адміністрації міста Петро Пантелеєв:
— На сьогодні Київ уже прийняв майже три тисячі тонн львівських відходів, які були відсортовані й спалені на заводі «Енергія». Жодна тонна із цього сміття не захоронюється на полігонах. Є тільки два шляхи для його утилізації — сортування й спалювання на «Енергії». Це не несе для міста екологічних наслідків: рівень забруднень на заводі не перевищує гранично допустимих норм.
За словами чиновника, Київ поступово зменшує кількість «імпортованих» зі Львова відходів. Нині в середньому в столицю прибуває 100 тонн ТПВ. Процес триватиме до кінця липня.
— Ми мали чітку домовленість із львівським муніципалітетом саме з урахуванням цих строків, — зазначив заступник голови КМДА. — З першого серпня на заводі «Енергія» почнеться плановий ремонт обладнання, тому до цієї дати Львів має знайти інші місця для утилізації відходів.
Однак із пошуком нового місця для сміття виникла проблема. На офіційному сайті міськради керівник Львова Андрій Садовий виклав її суть. Мовляв, одержав листа від обладміністрації з пропозицією низки ділянок.
Передзвонив керівникам тих населених пунктів, які зазначені як місця для можливого полігона, і з’ясувалося, що вони не в курсі «своїх» ініціатив і категорично відмовляються від них.
Інший вихід із виниклої ситуації — будівництво свого сміттєпереробного заводу. Але на реалізацію цього плану необхідно щонайменше три роки. Пошук рішень триває.
