Учора пополудні в столиці Польщі розпочав роботу Саміт НАТО. До Варшави прибула 61 делегація із країн—членів організації, держав—партнерів та міжнародних організацій, зокрема України та Євросоюзу: 18 глав держав, 21 глава уряду, 41 міністр закордонних справ та 39 міністрів оборони. Експерти твердять, що цей саміт увійде в історію як найбільший та найважливіший після завершення «холодної війни».

Фото Михайла ПАЛІНЧАКА (прес-служба Президента України).

Першого дня головною темою зустрічей і переговорів були безпека та оборона членів Альянсу. Натомість сьогодні окремим пунктом порядку денного стоятиме українське питання. Відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО за участі Президента Петра Порошенка. Глава нашої країни проведе також переговори з низкою лідерів іноземних держав, зокрема з Президентом США Бараком Обамою, щоб обговорити російську загрозу та імплементацію Мінських домовленостей. За даними з джерел в адміністрації глави Білого дому, Б. Обама підтвердить, що санкції стосовно Росії мають бути продовжені доти, поки Кремль не виконає взятих на себе зобов’язань. Заплановано також зустріч у форматі «5+1», тобто США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія та Україна.

Загалом у саміті беруть участь понад 2000 делегатів. Найчисельніші делегації — США (300 осіб), штаб-квартири НАТО (понад 180 осіб), Канади (110), а також Туреччини (70). Українська делегація на чолі з Президентом П. Порошенком прибула до Варшави у складі 30 осіб, у тому числі міністри закордонних справ і оборони. Прикметно, що на саміт акредитувалося майже дві тисячі журналістів, що не набагато менше за кількість учасників.

Серед організаційних «родзинок» слід відзначити такі. Вчетверте, після Праги, Риги та Бухареста, найважливіші політики зустрічаються в столиці так званого нового члена НАТО, який в комуністичні часи належав до Організації Варшавського Договору (ОВД). Символічно, що вечеря лідерів країн Альянсу відбулася саме в тому залі, де в 1955 році було підписано угоду про створення ОВД — ворожого до НАТО військового блоку країн-сателітів Радянського Союзу. Натомість на так званому інавгураційному фото вперше, окрім 28 лідерів країн Альянсу, буде і глава делегації Чорногорії, яка отримала статус спостерігача.

До організації саміту було задіяно понад 6 тисяч осіб, а на його проведення витрачено більш як 40 мільйонів доларів. Його робота проходить на, як пишуть спостерігачі, «перетвореному на фортецю» Варшавському національному стадіоні, повітряний простір над яким патрулюватимуть БПЛА, а навколишні вулиці на два дні перекриті поліцією, не працюють для посадки-висадки пасажирів станції метрополітену та залізниці «Національний стадіон». Ще з 6 липня над Варшавою обмежено польоти для «малої» авіації — планерів, парапланів та безпілотників, місто постійно патрулюється військовими та поліцейськими гелікоптерами. Більше того — повітряний простір над Польщею під час саміту також патрулюють літаки далекого радіолокаційного виявлення системи AWACS. Загалом, за порядком і безпекою під час саміту стежать понад 6 тисяч поліцейських. Працює спеціальний поліцейський центр управління, який координуватиме дії силових структур Польщі із забезпечення безпеки саміту, а також Національний центр кібербезпеки, завданнями якого є реагування на загрози у віртуальному просторі та оперативний обмін інформацією щодо цього з іноземними партнерами.

Згідно зі спеціальним законом про забезпечення саміту НАТО, який діє з 15 червня по 15 липня, заборонені спонтанні масові зібрання у період з 7 до 10 липня, а всі заходи, пов’язані із самітом, фіксуються силовими структурами на відеоносії. Окрім того, з 2 липня в Польщі набрав чинності закон про антитерористичні заходи, який значно посилив можливості спецслужб з протидії терористичним загрозам, зокрема, чотири рівні небезпеки відповідно до вимог НАТО та спеціальні правила застосування зброї спецслужбами у рамках антитерористичних заходів, наприклад, надає право на снайперський постріл. З 4 липня по 2 серпня Польща запровадила вибірковий прикордонний контроль на внутрішніх кордонах ЄС — з Литвою, Німеччиною, Словаччиною та Чехією, а також тимчасово призупинила дію місцевого прикордонного руху з Україною та Росією.

Видається, що безпеку учасників саміту організаторам забезпечити вдалося. Натомість про те, чи їхні рішення будуть адекватними, аби забезпечити мир і безпеку в регіоні та світі, довідаємось щойно за його результатами. Хоча з виступу Генерального секретаря Єнса Столтенберга на конференції експертів і політиків «NATO іn Defence of Peace» («НАТО на захисті миру») перед офіційним відкриттям саміту стали відомі філософія та головні вектори політики Альянсу: «захист всіх членів, відлякування потенційного агресора та проекція стабільності на всіх сусідів», бо «якщо сусіди НАТО будуть стабільними, то країни блоку будуть безпечними».

При цьому Є. Столтенберг наголосив, що НАТО надаватиме підтримку Україні, Грузії та Молдові, щоб «могли проводити реформи та протидіяти зовнішньому тиску». На запитання щодо членства в Альянсі Грузії та України, генсек наголосив, що «відбувається співпраця». Відмінність між Грузією та Україною, за його словами, полягає у тому, що Тбілісі подало заявку про членство і отримало відповідний багатовимірний пакет підтримки, натомість Київ, який перебуває у нестабільній ситуації, не звернувся з такою заявкою, декларуючи, що зробить це після самостійного проведення реформ в оборонному секторі з приведення його у відповідність до стандартів НАТО. «Двері Альянсу відкриті», але продовжує діяти фундаментальний принцип — «кожна країна сама обирає, до якого оборонного союзу 
належати».

Варшава.

 

 

Варшава. Саміт НАТО. Президент Анджей Дуда та Генсек НАТО Єнс Столтенберг (ліворуч).

Фото з сайту Президента Польщі.