Відкритий лист народного
депутата України
від виборчого округу №158 Олександра Сугоняко
до акціонера ПАТ «Приватбанк»
Ігоря Коломойського
Шановний Ігоре Валерійовичу!
Звернутися до Вас мене спонукала трагічна історія одного з моїх виборців — 80-річної сумчанки Косих Майї Михайлівни. На жаль, причиною її життєвої трагедії стали невідомі мені клерки Сумського відділення ПАТ «Приватбанк», співвласником якого ви є. Декілька років тому її дочка, рятуючи свій бізнес, змушена була дати хабар чиновникам податкової інспекції та слідчим прокуратури. Для цього вона не знайшла кращого виходу, ніж узяти кредит у доларах США в ПАТ «Приватбанк» під заставу невеличкої квартири по вул. Охтирській у Сумах, в якій вона проживала разом із матір’ю. Однак хабар не врятував бізнес, а через деякий час у дочки виявили ракову пухлину. Сім’я стала неплатоспроможна, бо всі кошти витрачалися на ліки. На це клерки Сумського відділення «Приватбанку» не зважили і стали шантажувати двох нещасних жінок описом майна. Потім відділення «Приватбанку» через суд, на який ні Майю Михайлівну, ні її дочку не запросили, добилося права власності на цю квартиру.
Як юрист, розумію, що таке могло бути передбачено кредитною угодою, але, як людина, не сприймаю душею ситуацію, коли банк викидає на вулицю в зимову погоду жінку похилого віку та її безпомічну дочку, хвору на рак. А саме так і відбулося: колектори з ТОВ «Ключове рішення», які нібито викупили в ПАТ «Приватбанк» борг Майї Михайлівни, спочатку півроку тероризували її телефонними дзвінками, а потім 3 березня 2012 року увірвалися до квартири і виставили обох жінок на вулицю в легкому одязі, не давши навіть зібрати речі. Із розповіді Майї Михайлівни неважко було уявити той шок, який довелося пережити їй та її хворій дочці. Після примусового виселення вони змушені були жити в сусідів, знайомих та родичів. Тільки після трьох років поневірянь у ТОВ «Ключове рішення» «зглянулись» — змусили підписати Майю Михайлівну угоду про оренду її колишньої квартири за 724 гривні і віддали ключі. Безумовно, ця сума за нинішніх цін на оренду житла видається мізерною, але державна пенсія Майї Михайлівни становить лише 1200 гривень на місяць. «Я не можу прожити на 476 гривень на місяць, навіть харчуючись однією картоплею і хлібом, а ще ж треба платити комунальні», — плачучи, розповідала вона мені. Через стрес і викликане ним загострення хвороби дочка Майї Михайлівни невдовзі померла, а вона й нині змушена жити у злиднях, побоюючись що банк у будь-який момент може розірвати цю угоду через те, що сума оренди є «неринковою».
Знаю Вас як патріота України і просто порядну людину, яка витратила і витрачає на захист країни, а також на благодійність великі кошти. Розумію, що навряд чи можливо переглянути всі правочини, що відбувалися із квартирою Майї Михайлівни. Як виглядає із практики судових рішень по Україні, ПАТ «Приватбанк» та ТОВ «Ключове рішення» підтримували, а можливо, і тепер підтримують тісні ділові зв’язки. Тож прошу Вас як акціонера ПАТ «Приватбанк» порушити питання про перегляд орендної угоди з Майєю Михайлівною, встановивши для неї символічну плату 1 гривню на місяць. Сподіваюся, що Ваше рішення щодо долі сумчанки буде швидким і позитивним.
З повагою, народний депутат Олександр СУГОНЯКО.