Проект «Український шлях самоврядування» впроваджують на Вінниччині місцеві територіальні громади спільно із сільськими гмінами Підляського воєводства Республіки Польща. Чого прагнуть досягти громади двох країн? Наскільки сторони зацікавлені в співпраці? Коли чекати конкретних результатів? Відповіді на ці та інші питання з’ясовував кореспондент «Голосу України».
Немає громади, яка б не скористалася коштами інвесторів
— Мета проекту проста і зрозуміла — напрацювати найбільш ефективну модель співробітництва між місцевими громадами наших країн, — каже його координатор, виконавчий директор ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» Олег Левченко. — Для чого все це? Щоб дізнатися у поляків, як вони створювали і втілювали на практиці власні стратегії розвитку громад. Щоб адаптувати їх до наших реалій. Щоб уникнути помилок, яких вони припускалися на цьому шляху. Ще одне важливе завдання — навчитися у сусідів методики залучення грантових коштів європейських інвесторів. У них нема жодної, наголошую, жодної (!) місцевої громади, яка б не скористалася коштами європейських інвесторів.
До участі в проекті залучено п’ять громад Жмеринського району — Северинівська, Чернятинська, Носківецька, Олександрівська та Сербинівська. Названі села межують між собою, а сільські голови не тільки добре знайомі один з одним — вони об’єднані прагненням «вивести свої громади в люди». Так висловився сільський голова Северинівки Олександр Христюк. Як розповів пан Христюк, Северинівка вже давно контактує з побратимами з Польщі. Мають договір про співпрацю. «Скільки поляки у нас вареників з’їли! — жартує співрозмовник. — А ми в них скільки пісень наспівалися та натанцювалися!»
— Якщо у вас давні контакти і тісна співпраця, то про яке вдосконалення йде мова?
— Нинішній час потребує нових форм співпраці, — зазначає сільський голова. — Коли ми приїжджаємо до польських друзів, то нам показують те, що вже зроблено. А хочеться знати, як воно досягалося. Вникати в подробиці мають фахівці. Наприклад, як створювалося і працює комунальне підприємство, у який спосіб і за які кошти фінансується пожежна частина. Поляки приділяють багато уваги пожежній безпеці на рівні гмін. Тобто потрібно переходити до конкретики, наголошую, на рівні фахівців.
— Чи охоче поляки діляться досвідом?
— Не тільки діляться, а й наголошують на вузьких місцях, застерігають, щоб ми не наступали на ті само граблі, — продовжує Олександр Христюк. — Заради справедливості, слід зазначити, що вони більш активні, більш беручкі до діла, не запрягають так довго, як це робиться у нас. Щоправда, їхні ініціативи знаходять підтримку структур ЄС. Вони в усьому використовують кошти європейських інвесторів. Цікавимося у них, як би й нам долучитися до закордонних грантів. Щоправда, й самі не сидимо склавши руки. Наша громада вже ставала переможцем різноманітних проектів. Зокрема, за отримані грантові кошти вирішили низку питань у сфері енергоефективності. Але ж коштів багато не буває. Проблем завжди більше, ніж грошей на їх вирішення.
Учитися бізнесу мають усі
Ахіллесова п’ята будь-якої територіальної громади — дефіцит коштів. Щоправда, в одних громадах про це тільки говорять, а в інших — вчаться їх заробляти або вже заробляють. Три громади — Северинівська, Чернятинська та Олександрівська — створили сільськогосподарський кооператив з переробки фруктів та овочів. Придбали мобільну сушарку, пакувальне обладнання.
— Спробуємо скористатися місцевими умовами, — ділиться думками Олександр Христюк. — У наших краях поширено садівництво, ягідництво й овочівництво. Тобто є сировина для переробки. Але немає переробки. Розумію, що так просто діло не робиться. Треба буде навчити людей. Але спочатку маємо їх зацікавити. Не на словах агітувати — ділом.
Центр розвитку громади — таку структуру створять у Северинівці. Місцем її розташування стане сільський Будинок культури. Нині тут завершують ремонт. Приміщення опалюватимуть котлами на альтернативному паливі. Тому взимку у ньому буде тепло й затишно. В цей час навчатимуть людей, як мати більше користі з того, чим вони вже займаються на присадибних ділянках або пайових наділах.
— Такий час, що вчитися треба всім, — зауважує сільський голова. — Самим на себе треба заробляти. А як це робити? Бізнесова активність селян дуже низька. Будемо запрошувати фахівців, дослухатися до їхніх порад, разом шукати можливості заробляння грошей.
Ще планують створити спільне для трьох сіл — Северинівки, Чернятина та Олександрівки — комунальне підприємство. У Северинівці воно вже діє. Обслуговує заклади соціальної сфери. Всі вони опалюються альтернативними видами палива. Підприємство забезпечує дровами, трісками, іншим твердим паливом. А тепер воно розширить сферу обслуговування, також «приросте» новими працівниками для роботи у двох сусідніх населених пунктах.
Діалог з експертами — корисний урок
Ще один зріз співпраці вінничан з поляками — залучення до роботи польських експертів. У рамках згаданого проекту «Український шлях самоврядування» у Жмеринському районі працювали п’ятеро експертів із питань реформування місцевого самоврядування і децентралізації влади.
— Це була наша ініціатива — запросити фахівців не на день-два, а на довший час, аби вони детально вникли в роботу місцевих громад, а після того надали необхідні рекомендації для вирішення нагальних проблем, — каже керівник ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» Олег Левченко. — Наші польські друзі погодилися на такий варіант, за що ми вдячні їм.
Протягом двох тижнів польські експерти Вітольд Лішковський, Кшиштоф Яняк, Яцек Вєсєрський, Катажина Точидловська, Недім Усеінов разом із представниками ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» знайомились з організацією адміністративного устрою, діяльністю органів самоврядування, формуванням бюджету, роботою соціальної сфери Жмеринського району. Найбільше часу, зрозуміло, провели у територіальних громадах. Завершальним етапом їхньої роботи стала зустріч гостей із керівниками місцевих рад краю. У ній також взяли участь голова Жмеринської райдержадміністрації Олег Легеза та керівник районної ради Василь Малярчук.
— На мою думку, дуже корисною виявилася розмова між сторонами, — ділиться враженнями від проведеного заходу Олег Левченко. — Це була відверта розмова про наболіле справжніх друзів. Поляки радили, що варто зробити, аби досягти бажаного результату в питаннях реформування. Наші представники ділилися тим, що вже вдалося зробити, окреслювали плани на майбутнє. Висловлювали сподівання на подальшу підтримку польських друзів. — У таких вчителів хочеться вчитися, — додає Олександр Христюк. — Дечого вже навчилися. Польські друзі досягли значно кращих результатів у питаннях реформування, тому гріх упустити нагоду не скористатися досвідом того, хто ним охоче ділиться з тобою.
Вінницька область.
Дослівно
Виконавчий директор ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» Олег Левченко (на знімку): «Український шлях самоврядування» стане ефективним тоді, коли доповнить власні напрацювання кращими європейськими практиками».
Довідково
Проект «Український шлях самоврядування» реалізується на Вінниччині Громадською організацією «Подільська агенція регіонального розвитку» та Об’єднанням сільських гмін Підляського воєводства Республіки Польща, співфінансується Польсько-канадською програмою розвитку демократії у рамках програми співпраці з МЗС Польщі та урядом Канади.
