За оцінками деяких експертів, оголошені результати Варшавського саміту НАТО щодо «українського питання» перевершили прогнозовані очікування і виходять за рамки узгоджених напередодні «заготовок». За оцінками інших — кінцева декларація стосовно Україні не означає жодного перелому. Якими будуть наслідки саміту для нашої держави та для інших зацікавлених сторін, котрих стосувалися варшавські рішення Північноатлантичного блоку, можна буде судити не за заявами і деклараціями, а на підставі реальних кроків, свідками яких станемо невдовзі. Проте незаперечним на даний момент залишається факт, що загалом по всіх питаннях порядку денного країни-учасниці Альянсу затвердили план дій за принципом: «захист всіх членів НАТО, відлякування потенційного агресора та проекція стабільності на всіх сусідів», бо «стабільність сусідів НАТО — запорука безпеки країн блоку».

Дводенний саміт пройшов для української делегації (у складі 30осіб) дуже інтенсивно, лише Президент провів 18 зустрічей у дво- та багатосторонньому форматі. За словами П. Порошенка, «всі поставлені завдання на Саміті НАТО виконані».
Українське питання завершувало Варшавський саміт, проте ситуація в нашій державі, проблеми російської агресії наклали свій відбиток на всі сесійні засідання та різноформатні зустрічі такої великої кількості лідерів різних країн.
За підсумками переговорів Комісії Україна—
НАТО генсек Альянсу Єнс Столтенберг оголосив про однозначну солідарну політичну підтримку лідерів країн НАТО для офіційного Києва: «Союзники єдині в підтримці суверенітету та територіальної цілісності України. Ми не визнаємо і не визнаватимемо незаконну та протиправну анексію Криму Росією. І ми засуджуємо свідому дестабілізацію Росією Східної України, де порушення режиму припинення вогню відбуваються щоденно — часто з використанням озброєнь, заборонених Мінськими угодами, і зі щоденними жертвами».
НАТО закликало Кремль «припинити політичну, військову та фінансову підтримку сепаратистів», наголосивши, що «всі сторони мають повністю втілити Мінські угоди і працювати над дипломатичним вирішенням конфлікту шляхом переговорів». У підсумковому документі Комісії Україна—НАТО зазначено, що політична частина Мінських угод, зокрема проведення виборів, може бути втілена виключно після створення необхідних безпекових умов. Ця позиція включена в усі документи НАТО. Тут варто згадати: в ході робочої вечері 8 липня лідери країн-членів погодились, що поряд із зміцненням своєї оборони Альянс має вести «конструктивний діалог з Росією». При цьому під час кількох публічних виступів і прес-конференцій глави Білого дому Барака Обами чітко звучала теза, що жорсткі санкції проти Москви продовжуватимуться доти, поки вона не виконає взятих на себе зобов’язань у рамках «Мінського процесу».
У декларації щодо України записано, що «незалежна, суверенна та стабільна Україна, твердо віддана демократії, верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки. НАТО віддане справі допомоги Україні в досягненні цієї мети». Для її реалізації на саміті ухвалено рішення про надання нашій країні унікального широкого (в 40 галузях) пакета допомоги на середньострокову перспективу, що є першим в історії НАТО прикладом для відносин Альянсу з країною-партнером. Буде запущено вісім натовських фондів з надання матеріальної допомоги нашій країні.
У майбутньому співпраця пошириться також на інші галузі, наприклад, усунення «імпровізованих вибухових пристроїв» (фугасів) та протистояння гібридній війні. Але головний акцент допомоги НАТО робитиметься на реалізацію реформ. 
«НАТО допомагає порадами і цільовою допомогою, щоб зробити українські оборонні та безпекові інститути більш ефективними, дієвими і підзвітними. Це є метою комплексного пакета допомоги, який ми підтримали сьогодні», — наголосив генсек НАТО 
9 липня.
А от щодо членства нашої держави в Північноатлантичному блоці, попри велику, як ніколи з 1991 року, прихильність (як свідчать соціологічні опитування) українського суспільства до питання вступу до НАТО, нічого не змінюється. Варто процитувати висловлювання з цього приводу Є. Столтенберга: «Президент Порошенко чітко вказав, що питання членства наразі не на порядку денному. Фокус нині на тому, як Україна може досягти стандартів НАТО, як Україна може втілити реформи і як ми можемо підвищити взаємосумісність між українськими силами та силами НАТО. І на цьому якраз і зосереджений пакет комплексної допомоги з модернізацією, реформами та досягненням стандартів НАТО. А питання членства може бути розглянуто на пізнішій стадії». І знову з вуст генсека прозвучали слова про «принципову позицію альянсу», що «кожна країна має право самостійно вирішувати, яким шляхом рухатись». Те, чи буде Україна членом НАТО, має вирішувати Україна та 28 — чи вже незабаром 29 — союзників по НАТО. Ніхто не має права втручатися в цей процес чи ветувати його», — резюмував Столтенберг.
Проміжним етапом на шляху до ймовірного членства стане отримання нашою державою «розширеного статусу партнера» НАТО, чому, серед іншого, сприятиме узгоджене у Варшаві збільшення кількості натовських радників в Україні, а також визначення спеціального координатора з питань відносин НАТО—Росія.
Крім того, в рамках Варшавського саміту НАТО відбулась зустріч «Велика п’ятірка + Україна», в ході якої, за словами глави української держави, було «дуже ретельно та чітко вибудувано механізми координації зусиль щодо забезпечення дій в імплементації РФ взятих на себе зобов’язань».
Не можна не згадати про історичний аспект перебування української делегації у Варшаві. У зв’язку з 73-ю річницею подій 1943 року на Волині (11 липня), глава нашої держави поклав квіти до пам’ятника «Жертвам Волинської різні». За повідомленням адміністрації Президента Польщі, цей жест П. Порошенка було «високо оцінено» Анджеєм Дудою як «добрий крок на шляху досягнення прогресу в двосторонніх відносинах у сфері історії». Обидва президенти зустрілися 9 липня для обговорення питань двостороннього співробітництва, зокрема, військового, зразком якого було визнано Литовсько-польсько-українську бригаду. Наступна зустріч 
П. Порошенка та А. Дуди відбудеться у Києві, куди польський Президент приїде на святкування 25-ї річниці Незалежності (24 серпня).
В рамках двосторонніх зустрічей, які проводила українська делегація на саміті, вартим уваги є підписання міністрами оборони України та Польщі Степаном Полтораком та Антоні Мацєревичем протоколу щодо внесення змін до Україно-польської угоди 1996 року про взаємні поставки озброєнь, військової техніки та надання військово-технічних послуг. Ставка робитиметься на технології: документ має полегшити реалізацію двосторонніх проектів та визначати перспективні сфери співпраці. На підставі протоколу буде створена Робоча група з питань військово-технічного співробітництва, яка діятиме в рамках Українсько-польської 
міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Це дасть змогу на урядовому рівні підтримати налагодження і розвиток співпраці між польськими та українськими підприємцями, котрі працюють на «оборонку». 
Елементом обговорення в «непленарному режимі» під час саміту були також питання енергетичної безпеки, зокрема в контексті проекту «Північного потоку-2», поставок американського ЗПГ в Європу, «Південний коридор», а також Євразійського коридору постачання нафти (для поставок азербайджанського «чорного золота» до Польщі), в контексті якого Варшава пропонує Києву модифікацію (реверс) трубопроводу Одеса-Броди-Плоцьк для поставок цієї сировини з нафтопорту в Гданську до України.

Варшава.

Довідка 

За результатами рішень попереднього — Уельського — саміту (2014 рік) трастові фонди вже допомагають нашій країні в питаннях кібернетичної безпеки, логістики та реабілітації поранених воїнів.

 

 

Зустріч «Велика п’ятірка + Україна».

Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА (прес-служба Президента України).