Вранці 11 липня 2014 року з території Російської Федерації розпочався обстріл території України. Це була справжня збройна агресія, мета якої -- прорив кордонів нашої держави в секторі Д. Поблизу населеного пункту Зеленопілля, що за сімнадцять кілометрів від міста Ровеньки Луганської області, була висунута батальйонно-тактична група 24-ї Залізної бригади оперативного командування "Захід", яка разом з прикордонниками та військовослужбовцями 72-ї та 79-ї бригад виконувала завдання по прикриттю певних ділянок кордону України від вторгнення.

 

"О 4-й годині 35 хвилин я прокинувся від того, що сильно хитало кунг. Коли я відчинив двері, то побачив, що наш табір у вогні. І це стріляли не наші. В моєму кунзі уламки пройшли просто над моїм місцем відпочинку, а в товариша -- під ним", -- згадує військовослужбовець 24-ї бригади Олександр БУРА.

 

З території Росії по наших позиціях було випущено майже сорок снарядів із системи залпового вогню "БМ-21 Град". Після підступної атаки довелося евакуйовувати поранених та тіла загиблих військовослужбовців. За словами безпосередніх учасників цих трагічних подій, корегування вогню по військовослужбовцях Збройних Сил України робив місцевий мешканець.

 

"Наш табір почали обстрілювати з самого ранку. Потім обстріл продовжився вже вночі під час зміни позиції. Саме під час другого обстрілу я і рядовий ЯБЛІНЧУК отримали поранення. Снаряд "Граду" вибухнув поруч зі мною і його уламки потрапили мені в праве плече. Один із снарядів, на моє щастя, не вибухнув, а впав неподалік нашого бліндажа. З населеного пункту Довжанське за нами прислали вертоліт, що і доправив поранених до госпіталю міста Дніпропетровськ", -- згадує події того трагічного дня військовослужбовець танкового батальйону Андрій КУШНІР.

 

Внаслідок обстрілу були втрати серед особового складу, а також техніки. Навіть після зміни дислокації обстріл сил АТО продовжився (старався ворожий корегувальник): до "Градів" долучилися міномети, які накривали наших захисників уже в іншому місці.

 

У цей трагічний день за незалежність держави віддали своє життя 22 військовослужбовці 24-ї Залізної бригади, пам'ять про яких житиме в наших серцях вічно:

 

сержант ЛЕСЬКІВ Андрій Ігорович;

 

старший солдат ПРОЦЬ Сергій Володимирович;

 

солдат КРАТКО Роман Зіновійович;

 

рядовий ВАСИЛИХА Петро Степанович;

 

молодший сержант КОСТІВ Юрій Миронович;

 

молодший сержант ДИШЕЛЬ Мар'ян Миронович;

 

рядовий ПОПОВИЧ Володимир Романович;

 

молодший сержант ЛУЩИК Віктор Федорович;

 

рядовий ШПИРКА Володимир Михайлович;

 

солдат КУНТИЙ Євген Олександрович;

 

солдат МИСИК Тарас Ігорович;

 

рядовий БОРИС Ігор Володимирович;

 

солдат БЕРЕЗА Іван-Віталій Володимирович;

 

солдат ГОЛУБ Юрій Григорович;

 

солдат ЦІКАЛО Богдан Богданович;

 

солдат ЛОГИН Михайло Романович;

 

молодший сержант РУСНАК Микола Ігорович;

 

молодший сержант КОЛТУН Володимир Михайлович;

 

старший солдат КОВАЛИК Василь Степанович;

 

молодший сержант ВИХОПЕНЬ Василь Ігорович;

 

солдат ВЕРБИЦЬКИЙ Володимир Володимирович;

 

солдат НАГОРНИЙ Юрій Васильович.

 

За матеріалами
прес-служби ОК "Захід"
підготувала Олександра ЮРКОВА.

 

Рівне.

 

Голос України