Представники Фіскальної служби вимагають від мене, переселенця з Донецька, заплатити податок за земельну ділянку, на якій стоїть будинок, що залишився на окупованій території. Мені зателефонував представник Куйбишевської податкової інспекції м. Донецька з Маріуполя і вимагав заплатити податок на землю, на якій розташований мій житловий будинок, і безпосередньо за сам будинок. Останній, за перевіреними даними, істотно пошкоджений вибухами. У своєму будинку я не був уже два роки, тому навіть не впевнений, чи існує він фізично. Що мені з цим робити?
Микола Ч.
Харків.
Вимога фіскальних органів є правомірною. Законодавство України встановлює податок на нерухомість та плату за землю не за наявністю можливості користування майном, а за фактом володіння цим майном. Отже, сплачувати податок на нерухомість і плату за землю доведеться, навіть якщо це майно покинуте, можливо, зруйноване або «експропрійоване». Таким порядок залишиться, допоки Верховна Рада України не змінить умови оподаткування зазначеного майна, яке перебуває на тимчасово окупованій, непідконтрольній Україні території. А це варто зробити, оскільки діями, які підпадають під визначення «тероризм», обмежуються права власності наших громадян. Не зайвим буде нагадати, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів державного бюджету України. А сама шкода може також виникнути від відсутності об’єктивної можливості користуватися своїм майном, зокрема, нерухомістю.
Проте в оподаткуванні нерухомого майна є деякі особливості, які, можливо, дають змогу не платити податок на майно переселенцю.
По-перше, відповідно до ст. 266.2.2 Податкового кодексу України (ПКУ) не є об’єктом оподаткування житлова нерухомість, непридатна для проживання, зокрема, у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Отже, якщо довести (а це можна зробити і в суді в порядку встановлення так званого юридичного факту), що будинок зруйновано, і його використання для проживання неможливе, то і платити податок не доведеться.
По-друге, місцеві ради можуть встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (ст. 266.4.2 ПКУ). Це означає, що рішенням місцевого органу самоврядування для об’єктів нерухомості, які перебувають на непідконтрольній українській владі території, можуть встановити нульову ставку податку. Отже, треба дізнатися, чи немає такого рішення.
По-третє, телефонний дзвінок з податкової (фіскальної) служби не є підставою для відвідування банку для здійснення відповідних платежів. Відповідно до ст. 266.10.1 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. А таке податкове повідомлення-рішення має містити відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцем перебування кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, і надсилатися (вручатися) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим звітним роком (ст. 266.7.2 ПКУ). Отже, якщо вам не надійшло (не вручено) податкове повідомлення-рішення, то формально підстав платити податок не виникає.
Щодо земельного податку, то ПКУ також встановлює певні особливості щодо процедури його сплати. Так, ст. 281 кодексу визначено, що від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої груп; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Сплата фізичними особами сум податку проводиться так само, як і податку на нерухомість, — на підставі нарахованого контролюючими органами платникові до 1 липня поточного року та виданого податкового повідомлення-рішення.