Про політика Борислава Березу (на знімку) до початку 2014-го Україна геть нічого не знала. Його обличчя стало «медійним» під час Революції Гідності, коли він, як спікер «Правого сектору», завзято роздавав коментарі та інтерв’ю від імені політичної сили, яка фактично стала «рушійною силою Майдану». Його популярність та впізнаваність і дали змогу Бориславу Юхимовичу перемогти на позачергових виборах до Верховної Ради у жовтні 2014-го по 213-му мажоритарному округу як самовисуванцю.

Отримавши мандат народного депутата, Борислав Береза розриває стосунки з політичною силою, яка не потрапила до парламенту. Вже за рік випробовує себе у боротьбі за «столичний престол». Саме Береза вийшов у другий тур виборів на посаду міського голови Києва разом із Віталієм Кличком, обійшовши багатьох маститих політиків.
Зараз Борислав Береза  не входить до складу жодної з фракцій парламенту, обраний заступником голови Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції і заступником члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.
Намагаючись добрати цікаву тему для народного депутата, питаємо, чи є у нього домашні улюбленці.

— Ні. У мене є сім’я — дружина і двоє синів.
— Як їх звуть?
— Синів звуть Даніїл і Ілля. Одному сім років, другому — чотирнадцять.
— Як ви з ними проводите свій вільний час? У вас узагалі буває вільний час? Бо ж надто часто вас запрошують на різні телешоу та радіоефіри...
— У мене буває вільний час. Ми спілкуємось, разом граємо в ігри. Серед «пісочних» розваг найкраща — гра в футбол, наприклад. Іноді їздимо гуляти в парк. Якщо виходить, то разом подорожуємо.
— Ваша остання подорож?
— Ми їздили в Чернігів.
— Що цікавого там для себе знайшли?
— Дитинець (це центральна укріплена частина міста. У Чернігові Дитинець зведений на високому виступі правого берега Десни у VІІ—XІІІ ст., до речі, на місці значно давнішого поселення. — Авт.). Наша подорож була присвячена вивченню старовинних місць.
— Сподобалося?
— Дуже, більше ніж...
— А на риболовлю з синами не ходите? Сивий Дніпро, ранкова тиша і ви на березі річки з вудками...
— Я цього не полюбляю.
— А як дружина ставиться до вашої роботи? Дуже сварить за брак часу для родини?
— Вона розуміє, що зараз такий період, коли й цією роботою хтось повинен займатися. Але їй більше подобалося, коли я був вільнішим і займався бізнесом.
— Розкажіть, будь-ласка, про своїх батьків...
— У мене звичайні українські батьки. Тато — графік, мама була економістом. Зараз вони пенсіонери.
— Як часто їх навідуєте?
— Щонеділі, коли випадає більше вільного часу і ми перетинаємося з ними, то залюбки спілкуємося. Але це буває, на жаль, дуже рідко.
— Вони далеко живуть?
— Ні, вони, як і я, також кияни. Ми усі — корінні кияни.
— Які сімейні традиції найбільше шануються у вашій родині?
— Мабуть, найголовніша традиція, яка є в нашій родині, — це повага до сім’ї. Так мене вчили тато з мамою, так я вчу своїх дітей. Сподіваюсь, так вони вчитимуть моїх онуків.
— Свої сімейні фото надішлете нам для публікації?
— Ні, не надішлю. Усе, що я можу опублікувати, викладаю у соцмережах...

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА (з архіву «Голосу України») та зі сторінки народного депутата в соцмережах.