Торік завдяки закупівлі ліків через міжнародні організації Україні вдалося зекономити 790 мільйонів гривень бюджетних коштів. А це означає, що корупціонери, які впродовж десятиліть добре наживалися на цій сфері, їх не отримали. Звісно, що вони не бажають змиритися із втратою мільярдних потоків, тож сьогодні існує загроза торпедування цієї важливої для людей реформи. Про це йшлося під час брифінгу за участю голів Комітетів Верховної Ради з питань охорони здоров’я та у закордонних справах Ольги Богомолець і Ганни Гопко, а також представників пацієнтських та антикорупційних організацій.
Раніше, коли закупівлі ліків здійснювали чиновники Міністерства охорони здоров’я, такого не було і не могло бути, щоб на рахунках перебували сотні мільйонів зекономлених гривень, сказав на початку обговорення керівник «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін. «Зекономлені 790 мільйонів гривень — це ті 40 відсотків із 2 мільярдів гривень витрат на державні закупівлі, про розкрадання яких ми говорили три останні роки, моніторячи закупівлі за окремими держпрограмами», — підкреслив він та додав, що, наприклад, за програмою «Онкологія» економія взагалі становить 67 відсотків. А це означає, що за виділені державою кошти тепер можна придбати втричі більше ліків!
«Це дуже добре, що на 2 мільярдах гривень, які вдалося перевести на міжнародні закупівлі, ми зекономили 790 мільйонів, але хочу нагадати, що іще 2 мільярди гривень так і залишилися у Міністерстві охорони здоров’я, і на них також було закуплено медикаменти, але за старими механізмами та схемами МОЗ», — долучилася до розмови голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. І саме тому попередній склад міністерства робив усе можливе, щоб затягнути перехід на міжнародні закупівлі, бо за цим крилося сподівання, що навіть уже виділені для міжнародних закупівель кошти вдасться повернути до МОЗ, щоб далі самостійно ними розпоряджатися. «На жаль, ті самі люди і ті самі команди, які ще на рівні внесення законопроектів пробували заблокувати міжнародні закупівлі, сьогодні роблять усе можливе, щоб дискредитувати цю процедуру. Робиться це для того, щоб Міністерство охорони здоров’я так і не передало всі кошти для закупівель міжнародним організаціям», — переконана голова профільного комітету.
О. Богомолець також закликала не забувати, що до 4 мільярдів гривень, які на центральному рівні було виділено на закупівлю ліків та медпрепаратів, ще 44 мільярди гривень як субвенція пішли до регіонів. «На сьогодні ми не знаємо, яка їх частина була витрачена на закупівлю медикаментів чи обладнання, а яка пішла на інші капітальні видатки.
Однак навести лад у цій сфері поки що не вдається, а на звернення профільного комітету до Генпрокуратури, НАБУ та Державної фінансової інспекції фактично приходять відписки. «Відповіді на ці листи, у яких ці структури повідомляють, що не вбачають злочину, надзвичайно болісні для мене особисто, але це змушує шукати інші методи боротьби», — каже О. Богомолець та розповідає, як організовуються такі схеми, що й антикорупційні органи не бачать підстав для розслідування. За її словами, ця схема передбачає, що на тендер виходять три компанії, з яких обирають ту, яка пропонує найдешевшу ціну, тож до самої процедури закупівель начебто придертися ніяк. А от на той факт, що ця, начебто, «найнижча» ціна на 100 відсотків вища, ніж у сусідній області (не кажучи вже про те, що вона може бути вдвічі-втричі більшою, ніж в Білорусі чи інших сусідніх країнах), ніхто не звертає уваги.
«Єдиний системний важіль впливу, щоб тримати цю ситуацію під контролем — це робота правоохоронних органів, але вони на це поки що не спроможні, бо самі є частиною системної корупції в державних закупівлях», — переконана голова комітету.
Відповідаючи на запитання, що в цій ситуації робити, О. Богомолець зазначила, що уряд має затвердити мінімальні ціни на медпрепарати, наприклад, на інсулін, вище яких ніхто б не мав права за них платити. «Як тільки це буде зроблено, ми отримаємо навіть не сотні, а мільярди гривень економії», — переконана народний депутат.
На підтвердження цієї тези голова комітету навела цифри, які вказують на різницю в цінах під час закупівель через міжнародні організації та під час закупівель тих само ліків у регіонах. Наприклад, препарат циклосерін міжнародні організації закупили у 2,5 разу дешевше, ніж це було зроблено в областях, капреоміцин — у 2,7 разу, вакцину для профілактики гепатиту В — у 4,7 разу.
«Я підтримую децентралізацію, але коли гроші йдуть у регіони, а корупція йде за грошима і немає на це жодних важелів впливу, то ця децентралізована корупція створює для держави більші ризики, ніж корупція в центральній системі, на яку можна впливати через Міністерство охорони здоров’я», — заявила народний депутат та закликала уряд вимагати обов’язкового приєднання всіх закупівельних агенцій до системи ProZorro.
Ганна Гопко одним із завдань Комітету Верховної Ради у закордонних справах, який вона очолює, назвала недопущення згортання міжнародних закупівель ліків. «Ми пам’ятаємо той саботаж, який минулого року чинився Міністерством охорони здоров’я, зокрема, на рівні першого заступника, і сподіваємося, що цього року так, як уряд і планував, до 20 липня буде підписано контракти з міжнародними організаціями, щоб восени пацієнти не виходили з протестами на вулиці, як ми це спостерігаємо декілька років поспіль. Бо зараз ми чітко бачимо спроби зірвати закупівлю ліків через міжнародні організації», — сказала вона та закликала уряд не піддаватися на провокації противників міжнародних закупівель.
Наявні проблеми народний депутат також пов’язала з тим, що досі не призначено міністра охорони здоров’я, який і має вичистити міністерство від корупціонерів, що саботують перехід на прозорі закупівлі. «Доки ці авгієві стайні не будуть почищені та доки ті, хто несе відповідальність, не будуть звільнені, ми й надалі бачитимемо саботаж, а не спільну роботу із впровадження реформ», — сказала Г. Гопко та закликала уряд до консультацій з медичною спільнотою та громадськістю стосовно того, хто стане наступним міністром.
Виконавчий директор БФ «Пацієнти України» Ольга Стефанишина, оцінюючи «недолугу роботу» Міністерства охорони здоров’я, зазначила, що коли півтора року тому розпочиналася робота із залучення міжнародних організацій до медичних закупівель, то у них навіть на думці не було, що для цього буде недостатньо розробки та ухвалення відповідного закону. «Торік ми робили можливе і неможливе, щоб Міністерство охорони здоров’я нарешті затвердило всі підзаконні акти та почало реалізовувати цю реформу. Але з досвіду бачимо, що «зеленого світла» цій реформі міністерство так і не дало», — сказала вона та наголосила, що саме через такі підходи МОЗ велику кількість ліків досі не завезено до лікарень. «От зараз ви почули, що минулого року міжнародні організації зекономили для України величезні кошти, але, на превеликий жаль, їх досі не витрачено, бо Міністерство охорони здоров’я ніяк не дасть їм дозвіл на дозакупівлю необхідних препаратів». О. Стефанишина повідомила, що громадськість підготувала свої пропозиції щодо подолання перепон на шляху міжнародних закупівель та висловила думку, що коли їх не буде враховано, то ліки, які планують закупити у 2016 році, ризикують потрапити до лікарень лише у 2018 році.
«Саме тому ми й звертаємося до ЗМІ та громадськості й просимо вашої уваги, щоб запобігти спробам знищення однієї з найефективніших антикорупційних реформ», — сказав В. Шабунін та підкреслив, що тепер йому не дивно, чому реформа у сфері закупівлі ліків дається навіть важче, ніж створення нових правоохоронних та антикорупційних органів.
Окреслюючи можливі схеми зриву цієї реформи, голова «Центру протидії корупції» зазначив, що, по-перше, це можуть бути спроби зміни процедури закупівлі, тобто, щоб міжнародні організації проводили закупівлі за українською процедурою. «Міжнародні організації на це, звісно, не підуть, але в тих, хто хоче зірвати реформу, на це й розрахунок», — сказав він. По-друге, є загроза, що закупівлі за центральними програмами спробують передати на регіональний рівень, а це означає, що контроль над цим процесом фактично буде втрачено. Також експертів турбує спроба Служби безпеки України втрутитися в процес міжнародних закупівель, адже, за його словами, «саме лист СБУ дав номенклатурній комісії підстави звузити список номенклатур». У зв’язку з цим В. Шабунін закликав СБУ оприлюднити аргументацію своїх кроків, щоб суспільство могло зрозуміти, чи справді там є загроза безпеці. «Ми лише просимо оприлюднити аргументи, бо це має бути дискусія лікарів і фармацевтів, а не оперативників і контррозвідників», — зауважив експерт.
Дослівно
Голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець: «Проведений нами аналіз закупівель ліків у регіонах показав, що в різних областях вартість такого само інсуліну, в тій само упаковці і того самого виробника коливається від 30 до 120 відсотків. Тобто в одній області ідентичний інсулін купується за 400 гривень, а в іншій — за 820 гривень. Це означає, що якби всі області проводили закупівлі за мінімальною ціною, то тільки на інсуліні загальна економія становила б 100 мільйонів гривень».
До речі
Під час брифінгу також пролунала відповідь на поширювані останнім часом звинувачення щодо закупівлі через міжнародну організацію ЮНІСЕФ ліків від ВІЛ/СНІДу за цінами, що начебто значно перевищують вартість таких само ліків, придбаних Міністерством охорони здоров’я самостійно у 2014 році.
Зокрема, голова БФ «Пацієнти України» О. Стефанишина повідомила, що після появи цих звинувачень організація проаналізувала закупівлі препаратів від ВІЛ-інфекції у 2013, 2014 та 2015 роках та з’ясувала, що 2014 рік, на який посилаються у цих публікаціях, насправді був роком, коли деякі фармацевтичні компанії продавали Україні ліки зі значною знижкою. «Фактично це був демпінг з боку деяких фармацевтичних компаній, тож, наприклад, ціна препарату «Алувіа», який становив 40 відсотків від усієї закупівлі, у 2014 році була дуже низькою. Та якщо ми порівняємо ці «гуманітарні» ціни з реальними, наприклад, із цінами 2013 року, то побачимо, що економія є досить великою — майже 3 мільйони гривень», — повідомила вона та додала, що проведено порівняльне дослідження вартості «Алувіа» в ПРООН, ЮНІСЕФ та Глобальному фонді, яке також засвідчило ідентичність цін із тими, що сплатила Україна.
Представник Всесвітньої мережі людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, Сергій Кондратюк також підтвердив, що зниження цін порівняно з 2013—2014 роками справді було досить значне. За його словами, саме завдяки міжнародним закупівлям спостерігалося зниження цін на різні препарати від 19 до 90 центів за таблетку. Він нагадав, що у 2014 році навіть виробники патентованих препаратів від ВІЛ/СНІД, які можуть повністю контролювати ціну, також чітко повідомляли, що у 2014 році надають Україні одноразову знижку, «бо в Україні війна, криза та надзвичайна девальвація національної валюти в умовах, коли бюджет на програму ВІЛ/СНІД не збільшено».
Ольга Богомолець.
Ганна Гопко.
