Зростання обсягів експорту зернових та оптимістичні прогнози щодо нового врожаю активізували інвестиційні проекти найбільших українських агровиробників. Ціла низка зернотрейдерів цього року вводять в експлуатацію нові елеватори в морських портах, а найбільший внесок у розвиток експортних потужностей країни — зерноперевантажувальний термінал на 10 млн. тонн — зробить UkrLandFarmіng Олега Бахматюка.

Продаж сільськогосподарської продукції за кордон уже сягнув 40 відсотків від загального експорту держави. За перші чотири місяці 2016 року Україна отримала понад 4,5 млрд. доларів з торгівлі зерном, насінням і плодами олійних рослин та готовими харчовими продуктами. Найбільше — майже 2 млрд. доларів — принесла праця хліборобів.

У 2015-2016 маркетинговому році обсяг експорту зернових перевищив минулорічний показник майже на 5 мільйонів тонн і наблизився до 40 млн. тонн. За словами президента Української зернової асоціації Володимира Клименка, ще десять років тому сільгоспвиробники збирали 27 млн. тонн зерна для внутрішніх потреб і 3 млн. тонн — на експорт. А нині валовий збір зернових подвоївся, і 60 мільйонів тонн зерна — це не межа. Стрімкий розвиток аграрного ринку та зростання обсягів експорту підштовхнули крупних національних і транснаціональних зернотрейдерів будувати власні перевантажувальні термінали в українських портах.

«У Миколаєві відкрито елеватор Bunge, нові елеватори також будуватимуть компанії Cargіll, Groupe Soufflet, UkrLandFarmіng, Allseeds. Про що це свідчить? Якщо такі найбільші компанії збираються будувати, незважаючи на те, що вже зведено потужностей на 50 млн. т, то це означає, що інвестори вірять у зростання експортних можливостей України. За минулі 10 років ми збільшили виробництво вдвічі — із 30 до 60 млн. т. Тому наростити потужності ще вдвічі — це реальне завдання на найближчі 10 років. Над цим треба працювати, але для цього слід розвивати інфраструктуру та логістику», — каже Володимир Клименко.

У першому півріччі 2016 року обсяг перевалки зернових через морські порти України становив 16,22 млн. т. Порівняно з аналогічним періодом минулого року зростання становило майже 7% на тлі тотального падіння решти вантажообігу. Через термінали, контрольовані державою, вивезено 5% загального обсягу зернових. Перевалку решти забезпечили приватні стивідорні компанії.

«Експорт зернових на понад 90% іде через порти. Великий виробник чи зернотрейдер формує крупну товарну партію з кількох менших, концентрує їх на елеваторних комплексах, а потім поступово вивозить на зовнішні ринки, перевантажуючи в зернових морських терміналах», — розповідає спеціаліст-аналітик компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький.

Місткість зернових складів у морпортах, за словами керівника державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Андрія Амеліна, на початок 2016 року становила майже 26 млн. тонн. Потужності перевалки обчислювалися в 45 млн. тонн. Серед найновіших проектів, реалізованих зернотрейдерами в   портах, є термінали компаній Louіs Dreyfus та «Бруклін-Київ» в Одеському морському торговому порту потужністю перевалки 4 млн. т на рік, Rіsoіl S. A. в Іллічівському МТП (2,2 млн. т), COFCO Agrі (2,5 млн. т) і «Бунге Україна» (5 млн. т) у Миколаївському МТП. Та цих потужностей забракне, коли обсяги експорту зернових почнуть зростати до очікуваних 70-80 млн. т. Без безперебійного постачання вантажів з елеваторів порти не зможуть рівномірно відправляти експортні партії. Створити у морських портах України потужності для перевалки понад 100 млн. тонн на рік приватні інвестори планують уже до 2020 року. Компанії Cargіll, «Кернел», Soufflet Group готуються інвестувати десятки мільйонів доларів у будівництво зернових терміналів потужністю від одного до п’яти млн. т вантажів. Та найбільший зерноперевантажувальний комплекс — потужністю 10 млн. тонн — будуватиме холдинг UkrLandFarmіng Олега Бахматюка.

Виробляючи найбільше зерна в Україні — понад 2,5 млн. тонн щороку, холдинг Бахматюка експортує його через приватних стивідорів у портах «Южний» та «Іллічівськ». Про наміри спорудити за $2,5 млрд. своєрідний «зерновий трубопровід», яким українське збіжжя тектиме з ниви просто на суховантажі, власник UkrLandFarmіng заявив іще 2012 року, коли придбав земельні ділянки в порту «Южний» по обидва боки Малого Аджалицького лиману. Зерновий термінал UkrLandFarmіng матиме три причали завдовжки 600 м. Аби оперативно завантажувати суховантажі вантажопідйомністю до 100 тис. т, компанія проведе днопоглиблювальні роботи: глибина біля причальної стінки комплексу становитиме не менше 19 м. Ємність одночасного зберігання зерна на терміналі сягатиме 800 тис. т. До складу мультифункціонального аграрного хабу також мають увійти контейнерний термінал, комбікормовий завод і олійно-жировий комплекс, який продукуватиме на експорт понад 260 тис. тонн олії щороку.

«Україна вийшла на 39 мільйонів тонн експорту зерна, і портові потужності практично працюють на максимумі. Якби наступного року Україна зібрала 70 мільйонів тонн зерна, то ті 10 млн. тонн не було б можливості експортувати. Зерно залишилося б на внутрішньому ринку, ціни на якому обвалилися б, і це призвело б до масового банкрутства сільгоспвиробників», — каже заступник генерального директора UkrLandFarmіng Ігор Петрашко.

За його словами, зерновий комплекс складатиметься з двох черг потужністю по 5 млн. т кожна.

«У нас є два проекти: або будуємо термінал по чергах, або споруджуємо обидва разом. Усе залежить тільки від рівня фінансового забезпечення, — розповідає Ігор Петрашко. — Достатнє фінансування дозволить будувати дві черги одночасно, щоби ввести їх в експлуатацію приблизно в один і той самий момент. Але з моменту будівництва через 2,5 року ми можемо ввести в експлуатацію потужності як 5 мільйонів тонн, так і 10 мільйонів».
Вихід зернового термінала на проектну потужність триватиме до двох років.

«Поки термінал виходитиме на проектну потужність, ми активно розвиватимемо інфраструктуру порту «Южний», удосконалюватимемо логістичну складову. Будемо будувати залізничні станції на своїй території, разом із компаніями «ТІС», «Портінвест» стимулюватимемо розвиток автомобільних доріг, щоби було і зручніше, і швидше дістатися перевантажувальних потужностей», — ділиться планами Ігор Петрашко.

Такий великий інвестиційний проект потребує залучення зовнішнього фінансування. За словами заступника генерального директора UkrLandFarmіng, компанія веде переговори з кредиторами зі Сполучених Штатів та країн Азії. На думку експертів, Олегові Бахматюкові вдасться домовитися з інвесторами, оскільки буквально нещодавно заручився підтримкою фінансово-кредитних інституцій, успішно провівши реструктуризацію боргових зобов’язань на загальну суму в $1,3 млрд. Не вплинуть на переговори з інвесторами й претензії агрокомпанії Allseeds, яка через суд намагається заборонити UkrLandFarmіng користуватися земельною ділянкою під зерновий термінал. Минулого тижня Господарський суд Одеської області поставив під сумнів договір оренди землі, який афілійована з холдингом Олега Бахматюка компанія «Енерго Продукт ЛТД» отримала у Визирській сільраді, на Одещині.

«Звернення в суд — це нормальна практика у будь-якій країні. Це не банкрутство, не рейдерське захоплення, від яких інвестиційний клімат миттєво б погіршився. Але судова система у нас, на жаль, не реформована. Тому питання — як швидко прийматиме суд нове рішення, чи не затягуватиме розгляд цього спору? — каже керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник. — Держава має сприяти покращенню інвестиційного клімату ухваленням нових законів. У нас є достатньо проектів, які критично необхідні для АПК — це і днопоглиблення, і пришвидшення розгляду питань щодо виділення земельних ділянок під інвестиційні проекти в портах. Наразі сприяння держави в цих питаннях на рівні одних заяв».

В UkrLandFarmіng теж не розглядають рішення суду як таке, що може завадити проекту, та готують апеляцію.

«І сільська рада, і обласна адміністрація прийняли рішення про виділення земельної ділянки нам. Вони довго розглядали, консультувалися, провели публічні дискусії. Ситуація дуже проста і прямолінійна — виділити цю земельну ділянку будь-кому, крім нас, не можливо. Натомість дехто хоче перешкодити нашому будівництву, щоб отримати собі пріоритетні ділянки. Але це наші ділянки, вся правова база на них у нас є», — коментує Ігор Петрашко.

Підтримує Бахматюка і його сусід по порту «Южний» — стивідорна компанія «ТІС». За словами її генерального директора Андрія Ставніцера, власник Allseeds вважає, «що йому всі винні» і бажає отримати прохід до моря через ділянки «ТІС» та UkrLandFarmіng. Але, на думку Ставніцера, ані «ТІС», ані UkrLandFarmіng не порушували прав Allseeds, а тому поступатися опонентові не збираються.

На думку експертів, держава повинна підтримати Олега Бахматюка, адже йдеться не тільки про проект із багатомільярдними інвестиціями, а й про підвищення конкурентоспроможності українського аграрного сектора. В результаті реалізації цього проекту загалом експортний потенціал України як експортера зернових зросте на 10 млн. тонн, тобто на 25%.

«Розвиваючи морські термінали, агрохолдинги роблять «довгі інвестиції». Виробники готуються до збільшення об’ємів експорту, адже що більше вивезеш, то більше заробиш. До того ж, володіючи зерновим терміналом, компанія скорочує власні витрати», — резюмує Ярослав Левицький. За його словами, видатки на перевалку зернових вантажів у портах країн-конкурентів на експортному ринку сьогодні становлять не більше $7 на тонну, натомість в українських портах вони сягають близько $18/т. Фактично, ця ціна перекладається на виробника, знижуючи рентабельність хліборобства до малоприйнятного рівня.