Дослідження, які проводить Міжнародна організація з міграції (МОМ), свідчать про те, що проблеми з житлом і працевлаштуванням залишаються основними бар’єрами на шляху інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на новому місці. Згідно з даними МОМ, тільки ледь більш половини тих, хто змушений був покинути рідні місця через воєнні дії на Донбасі, змогли знайти роботу. А 40 відсотків опитаних ВПО свідчать, що їм доводиться заощаджувати навіть на харчуванні. Близько 70 відсотків переселенців орендують житло й скаржаться на його високу вартість. Така статистика була озвучена під час конференції «Відновлення на сході України», що недавно відбулася у Києві.

У розмові з кореспондентом «Голосу України» посол Королівства Норвегія в Україні Йон Елведал Фредріксен зізнався, що жоден міжнародний донор не зможе розв’язати в Україні житлове питання для ВПО.
— Ми можемо тільки надавати допомогу переселенцям у рамках кількох програм у вигляді мікрогрантів на облаштування на новому місці, — зазначив він. — І надалі допомагатимемо, бо розуміємо, що ситуація із внутрішньо переміщеними особами в Україні — це європейська проблема. І вона потребує європейських рішень, навіть якщо зараз у світовому порядку денному перші місця посідають інші міграційні проблеми.
Таку позицію підтримує і посол Японії в Україні Шигекі Сумі, який вважає, що дестабілізація у нашій країні впливає на всю Європу й на весь світ. Тому, за його словами, Японія приділяє так багато уваги людській безпеці та відновленню в Україні. В коментарі «Голосу України» пан Сумі зазначив:
— Ми допомагаємо людям почати на новому місці нормальне життя. Для цього виділяємо мікрогранти на розвиток особистої справи. Це може бути, приміром, робота дантиста або майстра з ремонту взуття. І вже маючи заробіток, переселенцям легше вирішити житлове питання.
На думку керівника Представництва МОМ в Україні Манфреда Профазі, досвід інших країн з надання житла переселенцям не зовсім підходить для України. Приміром, таборів з наметами для людей, які виїхали із зони конфлікту, в нашій країні немає.
— Необхідно знаходити індивідуальні варіанти розміщення. Зараз до 98 відсотків переселенців живуть у будинках приватного сектору, орендуючи їх, що вичерпує і без того бідні сімейні бюджети.. Тому ми спільними зусиллями повинні шукати комплексні й більш довгострокові рішення, — вважає він.