Кіровоград став Кропивницьким

Анна ШЕВЧЕНКО.

15 липня 2016 264

Ранкове засідання 14 липня

Верховна Рада України завершує процес декомунізації: учора парламент ухвалив низку постанов про перейменування населених пунктів Миколаївської, Одеської, Харківської, Закарпатської, Чернігівської областей та окремих населених пунктів і районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Містам, селам і селищам замість рудиментів радянського минулого повернуто їх історичні назви. Перейменовано й обласний центр Кіровоград на Кропивницький.

За ухвалення проекту постанови Верховної Ради «Про приведення назви міста Кіровоград Кіровоградської області у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (№ 4222) проголосували 230 депутатів. Документ вступає в силу з дати прийняття постанови.

Перейменування відбулося в честь заслуженого українського драматурга і актора Марка Кропивницького, котрий народився на території сучасної Кіровоградської області. У Єлисаветграді, який пізніше носив ім’я Кіровограда, відбулося перше представлення Товариства українських артистів під орудою Марка Кропивницького.

А на початку пленарного засідання Верховна Рада ухвалила низку соціальних законопроектів. У цілому прийнято проект змін до Закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції (№ 3339) — 237 «за».

Автор законопроекту Руслан Демчак (фракція Блоку Петра Порошенка) поінформував, що цими змінами пропонується не включати до сукупного доходу родин учасників АТО грошове забезпечення військовослужбовця. Зараз такі родини не можуть отримати соціальну допомогу, оскільки до їх сукупного доходу включаються також і виплати, які отримує годувальник сім’ї, перебуваючи на фронті. За словами депутата, аналогічна норма діє при розрахунку та призначенні житлових субсидій, тому її запровадження при призначенні соціальної допомоги малозабезпеченим є логічним і доцільним.

Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова («Народний фронт») зазначила, що комітет рекомендував, щоб грошове забезпечення військовослужбовця не враховувалося при визначенні сукупного доходу його сім’ї, при заповненні декларації членами його родини та при призначенні соціальної допомоги. Наталія Королевська (фракція Опозиційного блоку) зазначила, що зараз в Україні 250 тисяч малозабезпечених родин. На її думку, необхідний комплексний підхід до захисту дітей із таких родин, і не потрібно ділити дітей на тих, батьки яких перебувають в АТО, а в яких ні. Н. Королевська закликала також надати соціальну підтримку вимушеним переселенцям з Донбасу.

У першому читанні схвалено проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання допомоги на дітей померлого годувальника (№ 4668). Автор законопроекту — голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова — повідомила, що законопроектом пропонується виплачувати допомогу на дітей в разі смерті годувальника незалежно від доходу сім’ї і незалежно від страхового стажу померлого, до досягнення 18-річного віку (або 23 років для тих, хто навчається). За словами Л. Денісової, це питання на сьогодні стосується 22 тисяч родин, реалізація закону потребує до кінця року додатково 150 мільйонів гривень. Окрім того, якщо дитина є інвалідом, вона зможе одночасно отримувати допомогу і за втрату годувальника, і по інвалідності.

До прикладу, в пояснювальній записці до законопроекту наводиться приклад жінки, чоловік якої помер у молодому віці й вона залишилася одна з дитиною п’яти років. Її заробітна плата — 2500 гривень на місяць. Однак жодну допомогу від держави вона зараз отримати не може. Ані із втрати годувальника, бо її чоловік за життя не набув страхового стажу, ані як матір-одиначка. Розрахунки такі: зарплата 2500 гривень — 2 особи — дохід на 1 особу рівняється 1250 гривень. А оскільки прожитковий мінімум для дитини до 6 років — 1228 гривень, то права на отримання допомоги як матері-одиначки ця жінка не має.

Ухвалення наступного законопроекту вимагали мітингувальники під стінами парламенту. Десятки лікарів у білих халатах прийшли до Верховної Ради з вимогою відновити державне фінансування державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 16 Міністерства охорони здоров’я України» у місті Чорнобиль на Київщині. Лікарі уже понад півроку не отримували зарплату. Проблема виникла через те, що за змінами до Бюджетного кодексу України та відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» цю медичну частину було вилучено із переліку видатків на охорону здоров’я, що здійснюються з Держбюджету, та передано на фінансування з місцевого бюджету. Однак зона відчуження адміністративно перебуває у складі Іванківського району Київської області й коштів на фінансування медичної частини у місцевому бюджеті немає. Парламент ухвалив зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо збільшення видатків на надання медичної допомоги працівникам зони відчуження за рахунок резерву коштів медичної субвенції) (№ 4450) 252 голосами.

Законопроект передбачає залишити санітарно-медичну частину на державному фінансуванні за рахунок субвенції з держбюджету.

Під час обговорення депутати наголошували на потребі комплексно, а не точково, допомігши одній лікарні, вирішити проблему соціального захисту та медичного забезпечення чорнобильців, адже цьогорічним бюджетом з них зняли всі пільги.

Парламент також ратифікував Паризьку угоду, ухвалив постанову про проведення 19 жовтня 2016 року парламентських слухань на тему «Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи».

Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№ 4437). Ним визначено особливості землекористування, спеціального водокористування, здійснення містобудівної діяльності, охорони атмосферного повітря на території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення з метою забезпечення реалізації проектів з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та реінтеграції постраждалої території.

Верховна Рада України затвердила рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року «Про виконання резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй від 20 липня 2015 року №2231 щодо Спільного всеосяжного плану дій в частині секторальних санкцій», уведене в дію Указом Президента України від 15 червня 2016 року (№ 4825). Йдеться про часткове зняття персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів стосовно громадян Ірану, запроваджених на виконання резолюції Ради безпеки ООН через іранську ядерну програму.

Водночас, згідно з рішенням РНБО, певні санкції щодо Ірану буде продовжено до 18 жовтня 2018 р.

Після дуже бурхливої дискусії парламент відправив на повторне друге читання законопроект «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг» (№2966-д). Документ передбачав зробити діяльність регулятора більш прозорою та призначати членів НКРЕКП на відкритій конкурсній основі.

Під час розгляду цього законопроекту депутати із фракції «Батьківщина» Ігор Луценко, Альона Шкрум і Олексій Рябчин запустили в сесійній залі парламенту безпілотник, мовляв, для контролю за депутатами, щоб ті не «кнопкодавили».

Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що розглядає цю ситуацію як «спосіб зірвати засідання парламенту».

Натомість Сергій Власенко, виступаючи від фракції «Батьківщина», стверджував, що «безпілотник не порушив жодну статтю Регламенту».

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко звернулася до Регламентного комітету з вимогою покарати порушників порядку, що запустили дрон у сесійній залі.

Зрештою, парламент відправив на повторне друге читання законопроект №2966-д.

З днем народження вітали народних депутатів Володимира Кацубу, Альону Кошелєву.