«Голос України» вже не раз писав про екологічну загрозу Шацькому національному парку та його озерам від розробки Хотиславського родовища піску та крейди на території Республіки Білорусь, розташованого лише за 250 метрів від державного кордону України. Ось чому цей об’єкт перебуває під постійним контролем громадськості, екологічних і природоохоронних організацій, учених України та Білорусі.
Розробка Хотиславського кар’єру, максимальна глибина якого сягне 45 метрів, а площа — 50 гектарів, проводитися в районі, де бере початок найбільша притока Дніпра — річка Прип’ять, розташовані десятки озер, у краї, котрий вважається природною перлиною всієї України.
Уявіть, таку величезну яму вириту посеред цієї крихкої і тендітної екосистеми.
Ось чому ми з такою зацікавленістю їхали в село Хотислав Малоритського району Брестської області. Тут на нещодавно збудованому підприємстві спільного закритого акціонерного товариства «КварцКрейда-
Пром» 21 лютого відбулися громадські слухання стосовно результатів проведення післяпроектного аналізу впливу на довкілля господарської діяльності, пов’язаної з розробкою родовища піску та крейди «Хотиславське». З української сторони участь у заході взяли перший заступник директора Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, професор кафедри екології ХНАДУ Олександр Васенко, начальник Волинського обласного управління екології та природних ресурсів Анатолій Гетьманчук, начальник Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук, з білоруської сторони — вчені та представники природоохоронних організацій, керівники «КварцКрейдаПрому».
Учасники обговорення наголошували, що потрібно продовжувати спостереження за впливом розробки кар’єру на довкілля і найперше — на рівень підземних і поверхневих вод як на території Білорусі, так і на території України. Це надзвичайно важливо, оскільки розробка родовища ведеться в районі розташування озер Шацького національного природного парку і лише за кілька кілометрів від озер Святе (Дружба), Довге, а також озера-водосховища Турське Ратнівського району. Не потрібно залишати поза увагою й ту обставину, що на території України в радіусі шести кілометрів від кар’єру розташовуються села Гута, Тур, селище Заболоття, населення яких користується переважно шахтними колодязями. Під вплив розробки Хотиславського кар’єру може потрапити і Турська осушувально-зволожувальна система площею 9120 гектарів.
На слуханнях відзначалося, що розробка кар’єру поки що проведена на незначну глибину (до 15 метрів) і з його котловану добувається лише пісок. Ураховуючи дані спостережень, техногенного впливу на водний режим поки що не зафіксовано. Як буде тоді, коли розпочнеться розробка власне самої крейди, а особливо коли максимальна глибина кар’єру сягне майже 50 метрів, поки що ніхто точно сказати не може. Тому потрібно вже сьогодні бути готовими до будь-якого розвитку ситуації, передбачувати різні захисні заходи. А найголовніше — продовжувати моніторити ситуацію, що вимагає певних коштів.
Перед початком зібрання його учасники мали змогу оглянути підприємство, відзначити високу якість цегли і стінових блоків, які тут виготовляють. Проте, як сказав національний експерт проекту Віктор Ходін (Республіка Білорусь), «жодна, навіть найкраща, цегла не варта втрати волинських озер і насамперед такої перлини, як озеро Світязь».
Захід у Хотиславі було проведено за підтримки проекту ПРООН «Взаємозв’язок між проблемами захисту довколишнього середовища і безпеки в Білорусі». Незабаром схожі слухання стосовно проблем розробки Хотиславського родовища відбудуться на Волині.
Волинська область.
ДОВІДКОВО
Максимальна площа розробки кар’єру — 50 гектарів, глибина видобутку — 45 метрів, запаси піску — майже 30 мільйонів кубічних метрів, крейди — 50 мільйонів.
Активним учасником дискусій на зустрічі був начальник Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук
Загальна панорама кар’єру в Хотиславі.
Директор СЗАТ «КварцКрейдаПром» Віктор Андрієвський демонструє зразки продукції підприємства.
Підприємство в Хотиславі сучасне і високотехнологічне.
Фото автора.
