Солдати думали, що йдуть на навчання
Коли в п’ятницю, близько 19.00, у Стамбулі військові перекрили танками рух по двох мостах, що зв’язують європейську і азіатську частини мегаполіса, а над Анкарою почали низько літати літаки та вертольоти, ніхто не міг подумати, що в Туреччині почався військовий переворот. Лише о 23.00, коли змовники захопили студію державного телеканала й під дулами автоматів змусили диктора оголосити, що владу взяли військові, а в країні вводиться воєнний стан і комендантська година, всі зрозуміли — це військовий путч. Генералітет заявив, що керівників держави заарештовано, а президент утік у невідомому напрямку.
Але майже в той самий момент приватний турецький телеканал CNN Turk передав звернення до нації президента Реджепа Ердогана через програму ФейсТайм, установлену на його смартфоні. Він заявив, що в час випробувань залишається з народом і не збирається покидати країну, і закликав людей вийти на вулиці Анкари й Стамбула, щоб перешкодити жменьці змовників захопити владу, та пообіцяв суворо покарати осіб, які влаштували бунт у країні.
Тим часом за наказом колишнього командувача ВПС Туреччини й нинішнього члена Вищої військової ради країни Акина Озтюрка, котрий очолив антиурядовий заколот, почалися бомбардування парламенту, президентського палацу в Анкарі, резиденції президента на курорті Мармаріс, де відпочивав Реджеп Ердоган із родиною. Заколотники взяли в Анкарі в заручники кількох високопоставлених офіцерів на чолі з начальником Генерального штабу турецької армії Хулусі Акаром, а в Стамбулі захопили командувача ВПС Абідіна Юнала, який був на весіллі доньки командира авіабази в Ескішехирі, що відбувалося у модному клубі «Мода». Це захоплення було більше схоже на американський бойовик: п’ять вертольотів приземлилися на галявині біля клубу, з нього вистрибнули кілька озброєних людей і захопили вищих офіцерів ВПС. Змовникам також удалося нейтралізувати командувача ВМС Туреччини адмірала Вейселя Кезеле.
Але розвинути успіх заколотники не змогли. І головну роль у зупиненні путчу зіграв народ. Люди, котрі вийшли на вулиці Стамбула й Анкари, лягали під танки, забирали в солдатів зброю, пояснюючи, що їх обдурили командири і їхніми руками прагнуть скинути владу в країні. Молоді хлопці й самі вже зрозуміли, що це не антитерористичні навчання, й тому відмовлялися стріляти в людей, які перепинили прохід військової техніки на головну площу Стамбула — Таксім.
Президент Туреччини: змову благословив Аллах для виявлення зрадників
До другої години ночі суботи стало ясно, що спецчастини, поліцейські й жандармерія залишилися вірними присязі та президентові. Вони брали участь у затриманні змовників і звільненні державного телебачення від заколотників. О третій годині ночі прем’єр-міністр Біналі Йилдирим заявив, що плани змовників зірвано й кілька ініціаторів перевороту заарештовано.
О шостій ранку президент Туреччини в стамбульському аеропорту імені Ататюрка тріумфально заявив, що перевороту покладено край і його організаторів «буде суворо покарано». За його словами, цю спробу перевороту «благословив сам Аллах, щоб ми виявили зрадників і очистили армію від заколотників». Політичну провину за організацію перевороту Ердоган поклав на колишнього імама й проповідника Фетхуллаха Гюлена, який з 1999 року живе в США. Сам Гюлен засудив переворот і заявив, що навіть не знайомий з його організаторами. Але Реджеп Ердоган зажадав від США видати опозиціонера Туреччині й нагадав, що влада країни завжди передає терористів на вимогу інших країн.
У неділю, о 16.30 за місцевим часом (збігається з київським), турецька влада поширили офіційне повідомлення про те, що спробу перевороту в країні відвернуто. На той момент стало відомо, що під час збройних сутичок в Анкарі та Стамбулі загинуло 294 особи, з них 104 — заколотники, а решта — поліцейські й цивільні особи. Кількість поранених сягнула 1500 осіб. По всій країні проведено масові арешти високопоставлених офіцерів, суддів і прокурорів. Кількість заарештованих перевищила 6 тисяч. Серед них і Алі Язіджи — головний військовий радник президента Реджепа Ердогана, який обвинувачується у співучасті в державному перевороті.
Як покарають путчистів?
Зараз у Туреччині це питання цікавить усіх. Прем’єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим на прес-конференції уже заявив, що в країні може бути скасовано мораторій на смертну кару. Доцільність повернення в кримінальний кодекс Туреччини найвищої міри покарання буде обговорено на засіданні Конституційної ради країни. На цьому наполягатиме президент, який вважає, що спроба перевороту була спрямована проти демократії, єдності й згуртованості нації, а тому була приречена на провал. За його словами, жодна сила не має стояти над народом і його вибором, а тому організатори путчу повинні отримати належну відповідь.
Сусіди занепокоєні
За подіями в Анкарі й Стамбулі уважно стежили в сусідніх країнах — Болгарії та Греції. За розпорядженням прем’єр-міністра Болгарії Бойко Борисова на кордон із Туреччиною було спрямовано 230 військовослужбовців, які мали підсилити прикордонні патрулі й зупинити можливу хвилю біженців. На щастя, понад три мільйони біженців, які перебувають у Туреччині, не чинили спроб покинути місця тимчасового проживання. «Ризик був величезний, якби в Туреччині сталася дестабілізація. Згідно з міжнародною конвенцією, ми були б першою країною, куди прямували би біженці від сусідів, і ми повинні були б усіх приймати», — заявив глава болгарського уряду.
Усі КПП на турецько-болгарському кордоні було тимчасово закрито, а тому на шосе, що ведуть до них, утворювалися величезні черги з вантажних фур, туристичних автобусів і легкових автомобілів. Лише в неділю вранці прикордонники й митники двох країн за посиленого контролю почали пропускати автотранспорт. Усі авіарейси між Софією і Стамбулом у суботу скасували. А за болгарськими туристами, які відпочивали в Анталії, було відправлено спеціальний літак.
Грецькій же владі довелося брати участь в арешті восьми змовників, які на вертольоті «Блекхок» долетіли до Александруполіса й попросили політичного притулку в країні. Анкара зажадала негайної видачі двох майорів, чотирьох капітанів і двох сержантів першого рангу. Але з Афін відповіли, що вертоліт «Блекхок» буде повернуто Туреччині найближчим часам, а заарештовані постануть перед грецьким судом за нелегальне перетинання державного кордону. Прес-секретар уряду Греції все-таки заявила, що прохання Туреччини про екстрадицію заарештованих також буде розглянуто владою країни.
Після придушення перевороту в Європі ставлять запитання: чого тепер у Туреччині буде більше — демократії чи автократизму, замішаного на ісламізмі? І чи не почнуться в країні поголовні страти. Не тільки змовників, а й усіх, хто перебуває в опозиції до нинішньої влади. А поки що прем’єр-міністр Біналі Йилдирим подякував лідерам трьох опозиційних партій за те, що вони підтримали демократію в країні й були на боці уряду під час путчу.
Знову напруга
Після відносно спокійної неділі в понеділок у Туреччині оголосили надзвичайний стан. У Стамбул було стягнуто понад 2000 спецпризначенців. Урядовим військам віддано наказ збивати всі вертольоти, які піднімаються в повітря без дозволу військового командування. У понеділок вранці президент Ердоган вилетів зі Стамбула до Анкари, де відбуваються демонстрації на його підтримку. Народ вимагає страти заколотників. Але Європейський Союз уже звернувся до турецької влади з проханням не скасовувати мораторій на найвищу міру покарання. Чи прислухається Ердоган до цього заклику на тлі ейфорії від перемоги над путчистами? Залишається тільки гадати.
Анкара, 15 липня 2016 року. Люди кидають каміння у танк у центрі міста, виступаючи проти спроби військового перевороту.
Фото Xinhya/Укрінформ.