Учора Голова Верховної Ради України Андрій Парубій провів прес-конференцію за підсумками роботи четвертої сесії Верховної Ради восьмого скликання — про головне, здобутки і проблеми вищого законодавчого органу держави.
У вступному слові глава парламенту відзначив, що сьогодні Верховна Рада, на жаль, у людей часто асоціюється із нескінченними шоу, депутатами-прогульниками, бійками, тож не варто дивуватись, що рейтинг парламенту є таким низьким. Водночас А. Парубій закликав представників ЗМІ змінити кут зору на те, що відбувається у стінах парламенту, й висвітлювати не тільки «шоу», а й щоденну копітку законотворчу роботу. За оцінкою глави парламенту, не зважаючи на політичне протистояння, Верховна Рада працювала продуктивніше.
Серед основних здобутків парламенту за минулу сесію, які свідчать про те, що змінюється обличчя країни, Голова Верховної Ради передусім назвав ухвалення законопроектів в оборонній сфері. Зокрема, законопроекти про збільшення оборонного замовлення, який посилив контроль за закупівлями для потреб вітчизняних Збройних Сил. Завдяки рішенню парламенту скорочено з 60 до 14 днів час електронних закупівель для армії. «Нам треба зібрати всі сили в потужний кулак», — підкреслив А. Парубій.
Ще один напрямок роботи парламенту — міжнародний. Упродовж четвертої сесії Голова Верховної Ради взяв участь у понад 40 міжнародних зустрічах на рівні ПАРЄ, ОБСЄ, НАТО. На них розглядалися питання стратегічного партнерства та безпеки, протистояння російській агресії. 11 травня Верховна Рада звернулась до міжнародних структур — ОБСЄ, Європарламенту, світових лідерів та міжнародної спільноти щодо засудження дій окупаційної влади проти кримських татар. «Європа і світ поступово позбавляються від наївних ілюзій, які вони плекали», — зазначив А. Парубій.
Особливу увагу приділяв парламент соціальному захисту учасників АТО, забезпеченню прав українців на прифронтових територіях. Зокрема, було ухвалено закони, які забезпечують право на освіту тих українців, які проживають безпосередньо в зоні бойових дій, закон, що забезпечує безперешкодну діяльність органів місцевого самоврядування на цих територіях, закон, яким звільнили від призову до армії родичів загиблих в АТО.
Ще один довгоочікуваний крок на захист української мови, який відзначив А. Парубій, — встановлення квот на українську музику у вітчизняному радіоефірі. За новим законом частка української музики в радіопросторі при повній імплементації закону становитиме 35 відсотків. В духовній сфері парламент зробив ще й такий визначальний крок, як звернення до Вселенського Патріарха про надання автокефалії Українській православній церкві. Водночас глава парламенту висловив сподівання, що під час хресної ходи у Києві 27 липня вдасться уникнути провокацій.
У сфері боротьби з корупцією А. Парубій відзначив те, що віднині декларації всіх чиновників будуть оприлюднюватися в електронному вигляді, а за подачу завідомо неправдивих відомостей передбачено адміністративну відповідальність.
Глава парламенту висловив думку, що голосуванням за затримання та арешт депутата Олександра Онищенка Верховна Рада продемонструвала, що здатна реагувати на виклики. Парламент також взявся за демонтаж ще одного «розсадника хабарництва», ухваливши зміни до Конституції щодо судочинства та закон про судоустрій і статус суддів. Понад сім тисяч суддів пройдуть оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності. 30 відсотків із понад 300 суддів, які пройшли переатестацію, вже не подолали цей бар’єр. Ще 270 суддів було звільнено за порушення присяги судді, серед них — двоє суддів Конституційного Суду, надано згоду на затримання та арешт двох суддів.
Вагомим кроком до очищення судової системи, відзначив глава парламенту, стануть і ухвалені Верховною Радою зміни до Конституції в частині правосуддя. Завдяки цим змінам судді призначатимуться лише за прозорим конкурсом. А непідтвердження джерел походження майна буде достатньою підставою для звільнення судді.
«Я стоятиму на сторожі, щоб у ході боротьби з корупцією не було недоторканних, аби НАБУ продовжило свій хрестовий похід проти корупції, одного з найбільших зол, яке є в українському суспільстві», — запевнив А. Парубій. При цьому він наголосив, що без боротьби з корупцією неможливе економічне зростання.
В економічній сфері глава парламенту відзначив ухвалення законів щодо скасування обов’язкової державної реєстрації інвестицій, що спростить залучення інвесторів, зниження акцизів на вживані авто, спрощення реєстрації ліків та залучення до закупівель ліків міжнародних організацій, що вже дало змогу зекономити 790 мільйонів гривень.
Серед досягнень парламенту за минулу сесію А. Парубій також назвав скасування оподаткування пенсій, забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків.
«Наша ціль — це реальні зміни та реальні справи, яких чекає український народ», — наголосив А. Парубій.
Домовлятимуться чи перевибори?
Голова Верховної Ради висловився проти дочасних парламентських виборів. На його думку, парламент, незважаючи на політичні протистояння, продемонстрував здатність ухвалювати закони. За словами А. Парубія, тільки за останній тиждень було прийнято понад 30 законодавчих актів. Особливо гострою була дискусія щодо проблеми тарифів. Дві доби тривали перемовини між лідерами фракцій щодо створення ТСК чи відповідної робочої групи, але, як зауважив А. Парубій, на останньому етапі деякі фракції заблокували перемовини. Хоча прем’єр В. Гройсман, за словами глави парламенту, був готовий створити спільну робочу группу, щоб надати відповіді на запити депутатів. Ця дискусія за участі уряду триває. А. Парубій висловив сподівання, що депутати зможуть на початку вересня, вже на новій сесії, знайти таку «платформу», щоб досягнути консенсусу з гострого тарифного питання.
Водночас Андрій Парубій висловився категорично проти дочасних парламентських виборів, за які виступають деякі голови фракцій. «Дестабілізація України через дочасні вибори є сценарій ззовні, — заявив Голова Верховної Ради. — Парламент має досить великий потенціал для роботи. Хочу заспокоїти всіх скептиків — дочасних виборів не буде».
Позачергове засідання може відбутися 24 серпня
Голова Верховної Ради заявив, що у разі загострення ситуації на сході України та активізації бойових дій парламент може зібратися і влітку на позачергову сесію, якщо потрібно буде ухвалити рішення для стабілізації ситуації в країні. При цьому він зазначив, що депутати зможуть швидко зібратися на позачергову сесію, бо більшість із них перебувають не за межами України.
«Якщо буде активізація бойових дій на сході і якщо будуть потрібні рішення Верховної Ради для стабілізації ситуації в країні, я впевнений, що ми дуже швидко, наголошую, дуже швидко, не тільки наберемо 150 підписів, а й 226 для роботи в залі», — сказав А. Парубій.
При цьому глава парламенту не виключив, що позачергове засідання парламенту може відбутися 24 серпня, на День Незалежності України. «24 серпня ми можемо зібратися. Переважна більшість депутатів готові до того, щоб зібратися швидко», — сказав він.
Скасування депутатської недоторканності
Якщо не вистачить голосів на внесення змін до Конституції України в частині зняття депутатської недоторканності, на розгляд парламенту пропонуватимуть зміни до Регламенту Верховної Ради щодо спрощення процедури зняття імунітету з депутатів, щоб вони не змогли втекти від відповідальності, повідомив Андрій Парубій. «Сьогодні, коли ми йдемо не за Регламентом, суд наші рішення відміняє, — сказав А. Парубій. — Коли йдемо за Регламентом, по процедурі, це дає можливість, як було з Онищенком, покинути межі країни. І, звичайно, ці зміни готуються. Але було б найправильніше, щоб ми хоча б обмежено зняли депутатську недоторканність хоча б як у суддів, імунітет яких було обмежено... І якщо ми побачимо, що нема 300 голосів, щоб внести зміни до Конституції, будуть пропонуватися зміни до Регламенту для спрощення процедури зняття депутатської недоторканності й надання дозволу як на затримання, так і на арешт».
Бюджетний процес треба розпочати вчасно
Андрій Парубій висловив сподівання, що цього року парламент розпочне бюджетний процес вчасно — і вже з вересня йтиме обговорення проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік. При цьому він наголосив, що є прихильником того, щоб такі питання розглядалися вчасно.
Водночас глава парламенту наголосив, що Верховна Рада ухвалила всі ключові законопроекти, які є необхідними для отримання Україною чергового траншу кредиту МВФ. «Ми ухвалили ключові законопроекти і Прем’єр-міністр вважає, що цього достатньо», — сказав А. Парубій.
Під час прес-конференції Голова Верховної Ради прокоментував резонансні політичні питання. Зокрема, він висловився за ухвалення таких змін до виборчого закону, які передбачили би вибори за відкритими партійними списками. Він зазначив, що це питання ще не має консенсусу серед депутатських фракцій і груп, бо частина депутатів є прихильниками збереження мажоритарної складової, інші — закритих партійних списків. А. Парубій сподівається, що з осені розпочнеться грунтовна дискусія між головами фракцій. «Сподіваюсь, ми зможемо зробити революційні зміни у виборчій системі», — підсумував він.
Голова Верховної Ради також запевнив, що у парламенті не зареєстровано жодного законопроекту про вибори на Донбасі. При цьому він зауважив, що без проходження усіх процедур і висновку парламентського комітету жоден законопроект не може бути винесено до сесійної зали. А. Парубій також підкреслив, що зміни до Конституції в частині децентралізації неможливо розглядати, допоки не буде виконано Мінські угоди. «Ми ще не готові до прийняття рішення», — сказав він. Щодо змін до Конституції в частині прав людини, очільник парламенту повідомив, що нині триває обговорення цього питання конституційною комісією.
Відповідаючи на запитання «Голосу України», Голова Верховної Ради зізнався, що вважає основним досягненням парламенту за його головування — судову реформу, створення НАБУ, Антикорупційної прокуратури. «Фактично я побачив, що без зміни судової системи робота всіх правоохоронних органів була б паралізована», — зазначив А. Парубій. Однак, за його словами, набрати 300 голосів для ухвалення конституційних змін було гострою проблемою. «Питання судової реформи об’єднало зал, і це було ключове рішення, яке продемонструвало здатність парламенту працювати, ухвалювати рішення», — підсумував він.
Скільки буде пленарних тижнів
Щодо реформи парламенту в рамках імплементації пропозиції місії Європарламенту на чолі з Петом Коксом, Андрій Парубій нагадав, що найбільше заперечень у депутатів викликає пропозиція про запровадження трьох робочих тижнів на місяць замість двох, як тепер.
«Ця норма, на жаль, викликала мовчазний протест. По цьому пункту, на жаль, консенсусу не досягнуто», — сказав глава парламенту.
Хресна хода і... провокації
Голова Верховної Ради не виключив, що хресну ходу, яку планує провести в Києві 27 липня УПЦ (МП), можуть використати з політичною метою та що можливі провокації.
«За моєю інформацією, сепаратистські групи можуть використати ходу для ворожнечі. Я звернувся з цією інформацією до СБУ», — сказав А. Парубій.
Він висловив сподівання, що СБУ та інші правоохоронні органи не допустять провокацій під час хресної ходи.
Водночас, глава парламенту звернув увагу на те, що Верховна Рада на минулій сесії ухвалила резонансне рішення — звернення до Вселенського патріарха щодо створення єдиної помісної української православної церкви, надання автокефалії Українській православній церкві.
Дощ — то на добро
У підсумковій прес-конференції Голови Верховної Ради взяли участь 146 журналістів із понад 100 ЗМІ, із них 60 — регіональних. Під час прес-конференції, яка вперше відбулася у внутрішньому дворику парламенту, розпочалася гроза. Щоправда, як зауважив прес-секретар глави парламенту Андрій Ковальов, в українського народу здавна вважалося, що дощ — то на добро, на щастя.
Скоро мине 100 днів роботи Андрія Парубія на посаді Голови Верховної Ради. На прохання журналістів, він оцінив свою роботу на «четвірку», при цьому відзначивши, що ключові завдання, про які він говорив під час своєї першої прес-конференції, вдалося виконати майже на 90 відсотків: судова реформа, обрання Генпрокурора, декомунізація. Серед невирішених питань — призначення нового складу ЦВК і Рахункової палати, новий виборчий закон, закон про спецконфіскацію тощо. «Звичайно, не все вдалося зробити, але ми продемонстрували, що Верховна Рада працює, і більшість стратегічних завдань було вирішено», — підсумував глава парламенту.
Факт
Загалом упродовж четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання було прийнято 470 законодавчих актів, із них — 85 законів і 385 постанов. Також схвалено 28 міжнародних актів.
Під час прес-конференції.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.