Представники парламентських фракцій підбили підсумки роботи четвертої сесії Верховної Ради восьмого скликання під час прес-конференції в рамках програми USAІD «Рада: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво».
Для фракції «Самопоміч» ця сесія стала знаковою, зауважила представниця цієї політичної сили народний депутат Тетяна Острікова. Знаковість ця, за її словами, пов’язана з виходом із коаліції.
«Ми ніколи не станемо в позу і не будемо голосувати за закони виключно із міркувань, що ми опозиційна фракція, — наголосила Т. Острікова. — Як сказав колись Голова Верховної Ради, це знаковий момент в історії України, коли парламентаризм отримав демократичну і коаліцію, і опозицію». Підсумовуючи четверту сесію, парламентарій навела партійну статистику. За участю депутатів «Самопомочі» зареєстрували 231 законопроект. Із них 170 — проектів законів, 61 постанову. Здебільшого це були окремі закони, а не зміни до чинних.
Верховна Рада схвалила два важливі документи за авторством депутатів від «Самопомочі» — зміни до закону про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку і до деяких законодавчих актів щодо скасування обов’язкової державної реєстрації іноземних інвестицій. Найбільш резонансними, на думку Т. Острікової, стали закони про зниження акцизів на вживані транспортні засоби та про спрощення державної реєстрації лікарських засобів. А найбільшою втратою цієї сесії вона назвала неухвалення законів про вибори за пропорційною системою та про тимчасові слідчі комісії. Серед мінусів також — старий склад ЦВК.
Представниця Опозиційного блоку Наталія Королевська роботу Верховної Ради оцінила за показниками кількості, якості, ціни й результату. Цієї сесії прийнято 85 законів, поінформувала вона, і це найгірший показник за період восьмого скликання. Прийняття одного законопроекту коштувало державному бюджетові 5,5 мільйона гривень, а утримання кожного народного депутата — майже 1,3 мільйона. «За такі гроші люди могли б знайти більш якісних і вихованих працівників», — вважає народний депутат. Протягом цієї сесії сформовано новий уряд і ухвалено програму його діяльності, переформатовано коаліцію і обрано Генерального прокурора, нагадала вона.
Парламентарій укотре торкнулася теми тарифів, закинула парламенту те, що чимало часу законотворці витратили на дебати про перейменування міст. І оприлюднила свою статистику. Нині законодавчому органу повністю довіряють тільки 0,7 відсотка громадян, бідними себе вважають 72 відсотки, і на думку лише 12 відсотків країна рухається у правильному напрямку. Опозиційний блок подавав 117 законопроектів у Верховну Раду та 17 звернень до Конституційного Суду. П’ять із них взято до розгляду.
На думку представника фракції Радикальної партії Ігоря Попова, протягом цієї сесії Верховна Рада поступово перетворилася на відділ зі штампування законів від адміністрації Президента. Новий уряд, вважає він, сформувала меншість у 170 осіб, і припустив: це може бути однією з причин погіршення роботи парламенту. Друга причина — Верховна Рада не відповідає політичним гаслам населення. «Тут зібралися представники опозиційних партій, — сказав І. Попов. — Ми маємо суперечності в своїх поглядах і підходах, але наша сумарна підтримка серед населення у сім-вісім разів більша, аніж у провладних партій». Внаслідок відсутності реальної більшості намітилося кілька негативних тенденцій — кнопкодавство та компроміс із представниками влади Януковича. Будь-які серйозні рішення відкладаються на потім, а приймаються лише прохідні, за які голосує будь-яка нормальна людина, каже народний депутат. За його словами, цієї сесії ухвалили лише чотири нові закони. Водночас не спромоглися проголосувати за новий Податковий кодекс, постанову про тарифи, не розглянути питання про створення ТСК із офшорів.
Представники коаліції на прес-конференції не з’явилися. На цьому акцентував увагу представник «Батьківщини» Сергій Власенко. «Те, що відбувається тут, ілюструє роботу парламенту, — сказав він. — Є представники невеликих фракцій, але немає більшості». Протягом цієї сесії найважливішим стало питання зміни уряду та ситуація з коаліцією, наголосив народний обранець. На його думку, ініціатором призначення глави Кабміну мала бути коаліція, а народні депутати голосували за постанову, подану не Президентом, а Юрієм Луценком та Максимом Бурбаком, якою одночасно приймалася відставка прем’єра Яценюка і затверджувався Гройсман. Однак системні проблеми існували й до четвертої сесії, вважає законотворець. Передусім вони полягають у тому, що парламент перестав бути політичною інституцією, яка приймає рішення самостійно. Знизився також і рівень професіоналізму на стадії підготовки документів. Здебільшого у Верховній Раді розглядали документи, внесені Президентом або урядом, але й вони низької якості. Ситуація не покращуватиметься, доки опозиція не отримає механізмів реального, а не механічного впливу на роботу. Але головною реформою парламенту, на думку С. Власенка, має стати дотримання Регламенту Верховної Ради.
