Про те, над чим працював упродовж четвертої сесії Верховної Ради України Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності, розповідає голова комітету Сергій РИБАЛКА:

— За період роботи четвертої сесії парламенту наш комітет може похвалитися ухваленням в цілому Закону України про фінансову реструктуризацію (№3555), Постанови про звільнення членів Ради Національного банку України (№4323) та Постанови про призначення членів Ради Національного банку України (№4923).

Окрім цього, в першому читанні ухвалено чотири законопроекти: проект закону про страхування (1797-1); проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) (№3498); проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг (№2456-д) та проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг (№3739).

За час роботи четвертої сесії на повторне перше читання було направлено два законопроекти, які стосуються реструктуризації зобов’язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті. Ще 14 законопроектів, підготовлених комітетом, очікують на розгляд Верховною Радою України. Причому декілька з них не потрапили до порядку денного ще з минулої сесії. Зокрема, законопроект про ломбарди та ломбардну діяльність (№1800) було рекомендовано комітетом до розгляду ще у квітні 2015 року. 12 інших законопроектів було відкликано та знято з розгляду.

Навесні цього року було розпочато підготовку проекту Стратегії розвитку банківської системи України на 2016—2020 роки. Базовий проект Стратегії підготувала робоча група, до якої увійшли експерти в сфері монетарного, валютного та банківського регулювання, представники громадських організацій, науково-експертного середовища та банківської спільноти, в тому числі закордонні фахівці з великим досвідом роботи в галузі. Проект Стратегії було розроблено задля проведення широких національних консультацій, консолідації інтелектуального капіталу суспільства, науково-експертних і банківських кіл, та органів влади навколо завдань щодо виходу з кризи, формування нового економічного курсу, спрямованого на зміну типу розвитку (від деструктивної моделі сировинного придатку до високотехнологічної промислової економіки), а також відбудову потужної банківської системи, спроможної фінансувати економічний розвиток.

18 квітня 2016 року проект було презентовано для громадського обговорення на засіданні круглого столу у Верховній Раді України. 20 квітня для доопрацювання проекту Стратегії було створено експертну групу, до якої увійшли представники: Київського Національного економічного університету, Інституту економіки і прогнозування НАНУ, Українського товариства фінансових аналітиків, Українського Кредитно-банківського Союзу, Асоціації українських банків, Академії фінансового управління, Науково-експертної колегії Громадської Ради при НБУ, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, інші вітчизняні та зарубіжні експерти.

Обговорення та доопрацювання Стратегії перетворилися на справжній громадський рух. Проект було розіслано для опрацювання у понад 150 наукових, навчальних та дослідницьких інститутів. А вже 19—20 травня 2016 року в Київському Національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відбулася масштабна дводенна Всеукраїнська конференція з обговорення проекту Стратегії. У форумі взяли участь понад дві сотні представників банківської галузі, провідних вітчизняних та іноземних науковців, експертів-практиків, представників промислових асоціацій. Учасники конференції рекомендували органам влади врахувати положення Стратегії. У свою чергу Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності на своєму засіданні 20 травня також рекомендував Кабінету Міністрів, НБУ, Верховній Раді України та іншим органам влади врахувати в роботі цей стратегічний документ.

Комітет фіксує відсутність належних результатів розслідувань щодо зловживань менеджерів та власників банків, а також працівників НБУ в процесі ліквідації майже половини банківської системи України. 20 квітня 2016 року було проведено спільне засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності та Комітету з питань запобігання і протидії корупції, під час якого було знайдено компроміс між банками та НБУ в питанні графіка збільшення мінімального рівня капіталу банків. Варто нагадати, що 4 лютого цього року НБУ своєю постановою №58 кардинально прискорив графік збільшення статутного капіталу українських банківських установ. Зокрема, мінімальний рівень капіталу повинен вирости до 300 млн. грн. вже до 11 січня 2017 року (раніше було — до 11 липня 2020 року). Цей новий графік був нездійсненним і залишав десяткам невеликих, але міцних українських банків лише два шляхи — або ліквідація, або поглинання великими гравцями за копійки. Такий шлях був розкритикований як експертами, так і банкірами, та не відповідав нормативам Євросоюзу. Після безрезультатних переговорів та робочих нарад із НБУ члени комітету вирішили зареєструвати законопроект про врегулювання цього питання на рівні закону. Лише після цього вдалося досягти певного компромісу із Національним банком. Відверто помилкові рішення, які піддаються критиці не тільки банкірами, а й широким колом експертів, потрібно обов’язково швидко виправляти.

Для обговорення та доопрацювання законопроектів було проведено понад сім десятків засідань робочих груп, нарад та круглих столів. Найбільше робочих засідань було проведено під час розробки проектів законів щодо реструктуризації валютних кредитів, а також в ході доопрацювання законопроектів про фінансову реструктуризацію, про регульовані ринки та деривативи та про страхування (до якого надійшло понад 800 поправок).

Підготувала Анна ШЕВЧЕНКО.

Факт

За період четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності було проведено 14 засідань, в тому числі виїзні засідання. До секретаріату комітету надійшло на опрацювання 1312 документів, 211 звернень громадян та 11 інформаційних запитів.

 

 

Сергій РИБАЛКА.