Днями у Києві експертне середовище дало оцінку наслідків варшавського саміту Північноатлантичного альянсу для України. Міжнародну конференцію на цю тему зорганізували Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) та Представництво НАТО в Україні.

«Найважливішим у співробітництві з НАТО для України є перехід до практичної площини у сфері модернізації радянських та створення нових озброєнь, оскільки лише так західні партнери можуть перетворитися на союзників», — зазначив на відкритті конференції директор ЦДАКР Валентин Бадрак. На його думку, саме такий перехід до нового етапу співробітництва може відбутися за умов змін свідомості української влади, забезпечення прозорих, зрозумілих для Заходу правил гри на українському ринку, включаючи прийняття відповідних законів, програм та початку транспарентної приватизації частини підприємств оборонної промисловості, а також забезпечення захисту приватних та іноземних інвестицій.

Експерт також зазначив, що для українського суспільства надзвичайно важливо дізнатися, чи є наша держава активом для НАТО і чи не залишиться вона сірою буферною зоною. Бадрак наголосив: Україна має раз і назавжди відірватися від Росії у сфері оборонних технологій та виробництв озброєнь та військової техніки — без цього не варто очікувати на реалістичне повномасштабне співробітництво з країнами НАТО у сфері озброєнь.

Народний депутат України, колишній міністр закордонних справ України (1998—2000, 2005—2007 рр.) Борис Тарасюк зазначив, що саміт у Варшаві виявився безпрецедентною подією. Водночас для України мають місце й певні розчарування. Зокрема, як зауважив перший український євроатлантист, ми не почули підтвердження тез Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна (та Грузія) стануть членами НАТО, а також розчаровані мовчанням щодо можливих постачань озброєнь та військової техніки. Однак «... саміт поклав край дворічному паралічу НАТО», — резюмував Борис Тарасюк.
При цьому радник-посланник (заступник глави дипломатичної місії) посольства Польщі в Україні Рафаль Вольські повідомив: у Варшаві главами оборонних відомств України та Польщі підписано Угоду про військово-технічне співробітництво, яка передбачає постачання зброї та техніки. Мовляв, цей документ укладено в рамках саміту НАТО.

Тим часом заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Литвиненко зазначив у своїй промові, що військова сила стає основою політики національної безпеки. «Це принципова зміна, і ми маємо це чітко усвідомлювати». Щодо результатів саміту НАТО, заступник секретаря РНБОУ переконаний: Україні варто використовувати вже існуючі механізми співробітництва з Альянсом. При цьому, говорячи про посилення оборонного потенціалу нашої держави, Олександр Литвиненко визначив за важливе на сучасному етапі зосередитися на модернізації радянських озброєнь, оскільки економічно Україна не може забезпечити найближчими роками масштабне переозброєння армії.

«Тоді як Чорноморсько-Каспійський регіон дестабілізований, про що свідчать, зокрема, події останніх днів у Туреччини і Вірменії, в Україні йде справжня війна: противник продовжує обстріл з великокаліберного артозброєння не тільки вдень, а й вночі, щодня гинуть українські солдати», — зазначає заступник секретаря РНБО. За його словами, поява в Україні компактної, але оснащеної сучасним озброєнням армії — це питання перспективи. «Війна — це гроші, а Україна сьогодні — одна з найбідніших країн в Європі», — визнав він. В умовах обмеженого оборонного бюджету критичне значення для підвищення боєготовності армії набуває підвищення ефективності використання наявного арсеналу озброєнь і військової техніки, а також якісне підвищення ефективності всієї системи органів системи безпеки і оборони, і, в першу чергу, військового управління і розвідки.

Оцінюючи практичне значення рішень Варшавського саміту НАТО для України, заступник секретаря РНБО сказав: «НАТО зробив безпрецедентний крок з надання Україні більших можливостей у проведенні інституційних реформ, і Україна повинна скористатися цими можливостями. Давайте працювати над конкретними проектами». Литвиненко акцентував увагу на необхідності переведення у практичну площину планів Києва з переходу оборонного сектору на стандарти Альянсу. За його словами, майбутнє євроатлантичної інтеграції України вирішується сьогодні у зоні бойових дій — Авдіївці, Широкиному, Попасній... Олександр Литвиненко переконаний: першочерговим пріоритетом військової реформи має стати зміна ідеології реформування в частині ставлення до потреб армії і солдата в комплексному плані, підкресливши, що «якщо солдат буде залишатися лише засобом, ніякої євроатлантичної інтеграції не буде».

У свою чергу, заступник міністра оборони Ігор Долгов висловився, що Україна через війну на Донбасі вже реалізує стратегію НАТО щодо стримування Росії в Європі. На думку Долгова, стратегія стримування РФ є головним геополітичним фактором, який буде домінувати і визначати дії не тільки країн-членів НАТО, а й інших гравців в сфері безпеки на більш тривалий період.

«Україна є одним із потужних факторів стримування, в тому числі, і в контексті здійснення політики НАТО на наступні періоди», — заявив заступник міністра. «На жаль, стримування для нас — це війна, яка триває. Ось, продовжуючи антитерористичну операцію, ми тим самим реалізуємо, хочемо ми цього чи ні, стратегію НАТО, оскільки, все, що ми там робимо, є стримуванням Росії», — сказав Долгов. За його словами, це треба усвідомити, і, відштовхуючись від цього, потрібно будувати всі наступні плани щодо того, куди Україна рухається і які кроки для цього робити. Долгов також підкреслив, що партнерство НАТО з Україною в контексті концепції стримування набуває особливого значення.

Вл. інф.

 

 

Квітень 2016-го. На Львівському бронетанковому заводі завершують підготовку до передачі першої партії легких бронеавтомобілів «Дозор-Б» Міністерству оборони України.

Фото Євгена КРАВСА.