«Ми повертаємо українцям право на правду. Повертаємо право на справедливість. Боремося за справедливий суд. Так, ми це робимо для інвесторів, які мають прийти і створити робочі місця, забезпечити сплату податків та економічний розвиток. Так, ми це робимо на виконання міжнародних зобов’язань, які взяли на себе перед міжнародними організаціями. Але передусім ми це робимо для українського народу», — заявив Президент Петро Порошенко, представляючи зміни до Конституції в частині правосуддя. Тож проаналізуємо, що змінилося у восьмому розділі Основного Закону та чого чекати після того, як зміни до Конституції щодо правосуддя набудуть чинності. Нагадаємо, що закон про внесення змін до Конституції в частині правосуддя «Голос України» опублікував 29 червня, тож він набуде чинності через три місяці після цієї дати.

Насамперед впадають в око зміни в положеннях статті 126, яка регламентує незалежність та недоторканність судді. У старій редакції служителя Феміди не можна було затримати чи заарештувати до винесення обвинувального вироку судом без згоди Верховної Ради. Тепер замість парламенту ці повноваження передано до Вищої ради правосуддя — новоствореному органу, який замінить Вищу раду юстиції та наглядатиме за дотриманням суддівської етики. Також з’явилося положення, згідно з яким підставою для обмеження вільного пересування судді може стати затримання його під час або одразу після вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Водночас, ухвалені зміни передбачають неможливість притягнення до відповідальності судді за ухвалене ним рішення за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Зазнав змін і перелік підстав для звільнення судді. Передбачається, що цю посаду обійматимуть безстроково, а звільнити суддю можуть за: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я; порушення вимог щодо несумісності; вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісними зі статусом судді, або виявило невідповідність займаній посаді; подання заяви про звільнення за власним бажанням; незгоду на переведення до іншого суду в разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду; неспроможність підтвердити законність джерела походження майна.

Зазначимо, що раніше суддю звільняв орган, що його обирав, у разі: закінчення строку, на який його обрано або призначено; досягнення 65 років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; порушення вимог щодо несумісності; порушення присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення громадянства; визнання безвісти відсутнім, або оголошення померлим; подання заяви про відставку або звільнення за власним бажанням.

Більшість цих положень перейшли в регламентування процедури усунення з посади. У нинішньому варіанті Основного Закону таке дисциплінарне покарання передбачено у випадках: досягнення суддею 65-річного віку; припинення громадянства, або набуття громадянства іншої держави; набрання законної сили рішення суду про визнання судді безвісно відсутнім, або оголошення померлим; визнання недієздатним або обмежено недієздатним; смерті судді; набрання законної сили обвинувальним вироком за вчинення злочину.

Змінилися й вимоги до кандидатів на посаду судді. Раніше це мала бути людина не молодша 25 років із вищою юридичною освітою, що проживала в Україні не менше 10 років та мала стаж роботи не менше трьох років. Тепер претендувати на мантію можна після досягнення 30 років, а стаж роботи повинен становити не менше п’яти років. Додаються такі вимоги, як компетентність та доброчесність. Ще передбачено, що законом можуть визначатися додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Згідно з новою редакцією статті 128 Конституції призначення на посаду судді здійснюватиме Президент за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом. Робитиметься це за конкурсом, крім випадків, зазначених законом. Раніше, нагадаємо, перше призначення на посаду професійного судді здійснювалося главою держави строком на п’ять років. Решта суддів, окрім Конституційного Суду, обиралися Верховною Радою безстроково.

Законодавці також дещо змінили основні засади судочинства. «Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом» — тепер це положення в переліку є першим. Раніше над ним стояла «законність». І в попередній, і в сучасній версії далі йде: забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. До цього додано дуже актуальне положення про «розумні строки розгляду справи судом», адже Європейський Суд з прав людини неодноразово ухвалював рішення не на користь держави України саме через порушення цих розумних строків.

Та чи не найбільш революційними можна назвати зміни, які стосуються статті 131, котра раніше регламентувала діяльність Вищої ради юстиції, а тепер ідеться про Вищу раду правосуддя. Зокрема, раніше ВРЮ вносила подання про призначення суддів на посади або звільнення з посад; приймала рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснювала дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Нині перші два пункти збереглися серед повноважень нової Вищої ради правосуддя, але, крім цього, вона розглядатиме скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, ухвалюватимуть рішення про звільнення судді з посади, надаватимуть згоду на затримання судді чи утримання його під вартою, ухвалюватимуть рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, вживатимуть заходів для забезпечення незалежності суддів, ухвалюватимуть рішення про переведення судді з одного суду до іншого тощо.

Нагадаємо, Вища рада юстиції налічувала 20 членів. Верховна Рада, Президент, з’їзди суддів та адвокатів, представників вищих навчальних закладів та наукових установ делегували по три свої кандидати та ще два — Всеукраїнська конференція працівників прокуратури. До складу Вищої ради юстиції також входили голова Верховного Суду, міністр юстиції та Генеральний прокурор.

Натомість Вища рада правосуддя складатиметься із 21 члена. Десятьох обиратиме з’їзд суддів з числа суддів чи суддів у відставці, по два кандидати призначатиме Президент, Верховна Рада, з’їзд адвокатів, Всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників вищих навчальних закладів чи наукових установ. Також до ради входитиме голова Верховного Суду за посадою. Зміни до Конституції передбачають, що члени Вищої ради правосуддя повинні належати до правничої професії та відповідати критерію політичної нейтральності. Орган набуватиме повноважень за умови обрання щонайменше 15 членів, серед яких більшість становитимуть судді.

Зміни в Основному Законі лише окреслили реформу, яка має відбутися у сфері правосуддя. Їх доповнює й деталізує новий Закон про судоустрій та статус суддів. Але й це — лише один із кроків. Далі на нас чекатиме ухвалення нових процесуальних кодексів, реформа адвокатури, зміни в системі виконання рішень тощо. Найбільшим плюсом уже прийнятих нововведень називають усунення політичного впливу. Та чи дійсно саме це було каменем спотикання на шляху справедливого суду? У будь-якому разі старт дано. Поки що доводиться сподіватися на очищення в процесі формування нових судових органів. Інструменти для цього є, та чи скористаються ними ті, хто може зламати систему, яка не відповідає сучасним вимогам суспільства?

Дослівно

Заступник голови адміністрації Президента Олексій Філатов з приводу конкурсу для суддів: 

«Конкурс включає процедуру кваліфікаційного оцінювання. Будь-який суддя передусім має пройти таке оцінювання. У цій процедурі його перевірять за критерієм професійної компетенції за допомогою відповідних анонімних тестів та практичних завдань тощо. Ще один критерій відбору — доброчесність. І третій — критерій суддівської етики. Саме для цього запроваджується суддівське досьє, в якому збиратиметься те, що стосується притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, застосованих до нього санкцій, дані від Національного антикорупційного бюро, матеріали, які надає громадськість і які Вища кваліфікаційна комісія вирішила долучити. Пройшовши таку комісію, суддя отримає бал, який дозволить брати участь у конкурсі.