Рубіжне, Сєверодонецьк і Лисичанськ відзначають другу річницю визволення від бандформувань
У кожному із цих міст є святе місце, де завжди лежать квіти, куди приходять мешканці, щоб віддати данину пам’яті тим, хто загинув за визволення цих територій від бойовиків. Для сєверодонеччан таким місцем став пам’ятник генерал-майорові Національної гвардії України Олександру Радієвському, підрозділ якого визволяв місто. Другий рік тут відбуваються основні заходи. Їхні учасники згадують, як пережили літо 2014 року і як чекали на перемогу. Багатьом удалося зафільмувати на мобільні телефони перші години, коли стало очевидним, що ворог пішов і можна вийти на вулицю. Люди згадують, як це було.
...15 липня в Сєверодонецьк в’їхала колона вантажівок з живою силою й боєприпасами. Дві вантажівки тягли на причепах 122-мм гаубиці, а люди в кубанках — бойовики банди Мозкового і Дрємова — поводилися так, немов вони — господарі міста. Розповідали, що чекають на велике підкріплення, у тому числі танки, і обіцяли встановити нові порядки за законами «Новоросії». У магазинах розраховувалися новенькими 50-гривневими купюрами: потім стало відомо, що в Лисичанську бойовики пограбували банкомати.
Обстріл міста 18 липня налякав багатьох сєверодонеччан, і вони поспішили залишити місто, відвезти своїх дітей. Основний потік машин і автобусів потягнувся через Кремінну в бік Сватового, Харкова, Старобільська. Але вже через тиждень люди почали повертатися додому. Бойовиків з міста вигнали об’єднані сили 24-ї механізованої бригади ЗСУ, добровольчих батальйонів «Донбас», «Чернігів» і МВС. 22 липня на сайті МВС України з’явилося повідомлення, що під контролем українських силовиків перебувають усі життєво важливі об’єкти Сєверодонецька.
Про те, як визволяли Рубіжне, розповів підполковник міліції Антон Потурайко:
— Зведена група батальйонів «Чернігів», «Айдар» і «Луганськ-1» зайшла в місто пізно вночі й закріпилася на території трубного заводу. Усі операції проводили максимально тихо. О 10:00 21 липня 2014-го командуванню сектору «А» у зоні проведення АТО в Луганській області було повідомлено про те, що Рубіжне повністю визволено і зачищено від незаконних збройних формувань, а в місті відновлено законну українську владу. У Рубіжному ми працювали разом з полковником Нацгвардії України Олександром Радієвським. Він загинув через кілька днів у бою під час визволення Лисичанська. Військове звання генерал-майора присвоєно йому посмертно.
Бої за Лисичанськ тривали кілька діб. 24 липня 2014 року батальйон «Донбас» у складі двох рот, гранатометного взводу й декількох снайперських груп, разом з 24-ю механізованою бригадою зайшли в місто. Терористи чинили шалений опір. Завдяки чіткому плануванню операції бійцями «Донбасу» і ЗСУ було завдано потужного удару за декількома напрямами — по місцях скупчення живої сили супротивника, блокпостах і опорних пунктах. До вечора 24 липня 2014 року місто було визволено від бойовиків, а над будівлею Лисичанського виконкому піднято прапор України.
Луганська область.
Визволення Сєверодонецька. Перші години.
Фото з архіву Павла ВОРОНЦОВА.
