У Комітеті Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбулося засідання круглого столу, присвячене ратифікації Паризької угоди. Йшлося про те, як енергозберігаючі технології та альтернативні джерела енергії можуть зменшити кількість шкідливих викидів, які негативно впливають на зміну клімату, довкілля та здоров’я.

14 липня 2016 року Верховна Рада прийняла проект закону «Про ратифікацію Паризької угоди». Так Україна стала 20-ю країною, яка ратифікувала цей міжнародний договір, випереджаючи країни ЄС, США, Канаду, Японію. Станом на квітень нинішнього року Паризьку кліматичну угоду було підписано 175 країнами.

«У країні, котра воює, дуже важко говорити про актуальність проблеми зміни клімату, це не сприймається. Але якщо говорити про зелені інвестиції, зелені технології, зелені робочі місця, енергоефективну трансформацію країни, підвищення добробуду, здоров’я громадян — люди це розуміють, — зауважив ініціатор проведення заходу — голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності, народний депутат України Олексій Рябчин. — Зробити таку трансформацію, завершити еру викопного палива — це стратегічна мета». Парламентарій наголосив, що імплементація Паризької угоди передусім сприятиме прискоренню впровадження інноваційних, високоефективних технологій.

Паризька кліматична угода, зауважив О. Рябчин, торкнеться всіх секторів економіки — енергетики, промисловості, АПК, водного транспорту, житлово-комунального господарства, землекористування, охорони здоров’я, збереження і відтворення природних екосистем. Паризька кліматична угода, яка прийшла на заміну Кіотському протоколу, має на меті стабілізацію та неперевищення зростання середніх температур повітря до півтора-двох градусів, а в перспективі — країни взагалі мають відмовитися від шкідливого палива з викидом вуглицю та вугілля.

Учасники круглого столу наголошували на потребі залучити до розвитку відновлювальних та енергозберігаючих технологій, альтернативних джерел енергії науку та бізнес, іноземні інвестиції.

Голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук розповів, що за останні два роки Україна скоротила споживання газу на 7,2 мільярда кубометрів, у тому числі й завдяки переходу на альтернативні види палива. Агентство разом із Мінприроди нині готує «дорожню карту» з імплементації Паризької угоди та проекти, спрямовані на зменшення шкідливих викидів, що впливають на зміну клімату.

Директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства екології та природних ресурсів Світлана Гринчук розповіла, що міністерство нині працює над розробкою Енергетичної та Низьковуглецевої стратегії України і концепції кліматичної політики, що також сприятиме розвитку енергозбереження.

Водночас у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, за словами Оксани Мороз, вважають, що повністю відмовитися від вугільної енергетики в Україні ще неможливо. У міністерстві також визнають, що перехід з газу та вугілля на альтернативні джерела палива у нашій державі гальмується насамперед тому, що це дуже коштовні технології, тож для енергозбереження потрібні державні програми. Тоді як у світі дедалі більше відмовляються від газу та вугілля на користь сонячної, вітряної енергії та інших новітніх технологій.

Німецький експерт Крістоф Бальс поділився своїми враженнями від поїздки на Донеччину та розповів власне бачення того, як ресурси цього регіону можуть бути використані для розвитку альтернативної енергетики. Експерт також звернув увагу на зростання соціальної напруженості через збільшення тарифів, тож перед урядом постане складне завдання — збалансувати соціально-економічні інтереси суспільства і забезпечити розвиток альтернативної енергетики, яка є дорожчою за традиційну. На думку експерта, держава має сприяти впровадженню енергоефективних заходів.

Учасник кліматичних переговорів від України Тарас Бебешко охарактеризував відмінності Кіотського протоколу від Паризької угоди так: перший договір — це «кошик із рибою», а другий — «вудочка». Тобто важливо впровадити такі інноваційні технології, які би зменшили використання традиційного палива, а відтак і кількість шкідливих викидів. Україна і надалі братиме активну участь у переговорах з питань зміни клімату та скорочення викидів парникових газів на міжнародному рівні.

Підсумовуючи засідання круглого столу, Олексій Рябчин підкреслив, що імплементація Паризької кліматичної угоди потребує надзусиль та координації всіх гілок влади і представників громадянського суспільства, науки, бізнесу та міжнародної спільноти.

Довідково

Паризька угода має на меті не допустити зростання глобальної температури на Землі більш як на 2 градуси до 2100 року і докласти зусиль, щоб зростання не перебільшило 1,5 градуса. Угода має створити умови, за яких кількість викидів стане такою, яку зможе поглинати середовище без шкоди для природи.

 

 

(Справа наліво): народний депутат України голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олексій Рябчин, експерти Крістоф Бальс та Крістіане Бальс (Німеччина).

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.