Передбачено залучення 20 тисяч осіб до Збройних Сил та 20 тисяч бійців до Національної гвардії
Ранкове засідання 17 березня
«Сьогодні дуже відповідальний день для парламенту України. Враховуючи небезпеку прямого військового вторгнення, продовження агресії в Автономній Республіці Крим, яку Російська Федерація планує прикрити фальшивим фарсом під назвою «референдум», він ніколи не буде визнаний ні Україною, ні всім цивілізованим світом.
Враховуючи всю цю небезпеку, мною був підписаний Указ про часткову мобілізацію. Він вступає в силу лише після схвалення Верховною Радою. Тому перше питання, яке маємо розглянути сьогодні -проект закону про схвалення Указу про часткову мобілізацію», — наголосив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов, відкривши пленарне засідання.
Глава парламенту зауважив також, що сесія має розглянути питання про військовий резерв. А щоб забезпечити в умовах економічної кризи фінансування армії — внести зміни до Державного бюджету на поточний рік. Мета цих змін, зазначив він, — фінансування першочергових потреб Збройних Сил та Національної гвардії.
Щоправда, перед розглядом цих питань на вимогу двох фракцій — КПУ та Партії регіонів — у роботі парламенту було оголошено 15-хвилинну перерву.
Доповідаючи питання про часткову мобілізацію, секретар РНБО Андрій Парубій, зокрема, зазначив, що мобілізація оголошуватиметься на всій території України, водночас жителі АРК також зможуть взяти участь у ній, але виключно на добровільній основі. За словами А. Парубія, часткова мобілізація передбачає залучення 20 тисяч осіб до Збройних Сил та 20 тисяч бійців до Національної гвардії.
Водночас глава парламенту зауважив, що акцент в мобілізації робитиметься на військових спеціалістах із запасу та людей, які вже проходили службу в армії, і не торкнеться 18-річних юнаків. Відповідно до указу, мобілізація має відбутися протягом 45 днів, але секретар РНБО запевнив, що вона пройде значно швидше.
Проект закону про часткову мобілізацію підтримали 275 народних депутатів. Партія регіонів — 16, «Батьківщина» — 79, «УДАР» — 35, «Свобода» — 35, КПУ — 0, група «Економічний розвиток» — 32, група «Суверенна європейська Україна» — 34, позафракційні — 44.
Крім того, сесія 276 голосами підтримала у другому читанні та в цілому проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо служби у військовому резерві. Проектом пропонується внести зміни до законів України «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу», що дасть змогу на законодавчому рівні:
визначити службу у військовому резерві як особливий вид виконання військового обов’язку, а також встановити вимоги до проходження служби у військовому резерві Збройних Сил та інших військових формувань;
розмежувати поняття «резервіст» і «військовозобов’язаний»;
регламентувати механізм залучення резервістів для вирішення завдань Збройних Сил та інших військових формувань, у тому числі в мирний час, а також встановити для підприємств, установ та організацій обов’язки щодо сприяння їх працівникам, які проходять службу у військовому резерві, у виконанні ними обов’язків служби та своєчасному їх направленні до органів військового управління, військових частин тощо.
Водночас Верховна Рада внесла зміни до Державного бюджету на поточний рік («за» проголосувало 243 депутати). Як повідомив міністр фінансів Олександр Шлапак, для того, щоб протягом трьох місяців провести мобілізацію, необхідна сума 7,6 млрд. грн., і значна частина цих коштів є у головних розпорядників бюджетних коштів. Таким чином, зауважив він, сума, яка пропонується для перерозподілу, становить 6 млрд. 882 млн. грн. Майже половина цих коштів, за словами міністра, піде на придбання озброєння та техніки, ремонту техніки, придбання спецтранспорту, пально-мастильні матеріали тощо.
«Графік фінансування розписаний практично щоденно. Інше питання -де взяти кошти. У нас немає інших можливостей, як перерозподілити видатки. Тож у першу чергу пропонується різати капітальні видатки», — сказав він. Зокрема, за словами міністра, можна понад мільярд гривень зняти з централізованих капітальних видатків, ще понад мільярд — з фонду регіонального розвитку. «Ми пропонуємо сконцентрувати ці кошти у резервному фонді. Бо необхідність фінансування буде постійною», — зауважив представник уряду.
Під час виступів народних депутатів Ірина Геращенко («УДАР»), звертаючись до Служби безпеки та Генеральної прокуратури, закликала зупинити сепаратистів, які мають статус недоторканності. «Не місце сепаратистам у сесійній залі Верховної Ради України», — наголосила вона. Депутат зазначила, що парламентаріїв, які не ходять до сесійної зали без поважних причин, потрібно позбавити мандатів і розглянути їхні сепаратистські заяви. «І нехай відповідають перед законом», — сказала вона. Головуючий попросив оформити відповідний виступ у вигляді запиту до СБУ та ГПУ.
Водночас регіонал Нестор Шуфрич у своєму виступі зауважив, що головне нині — єдність. Водночас він зауважив, що фракція Партії регіонів просила внести зміни до указу про часткову мобілізацію, зазначивши, що проводиться вона на добровільних засадах. А в разі необхідності, мобілізація торкнеться воєнних спеціалістів, яка проводитиметься виключно зі складу офіцерів запасу. «Це було би підтримано конституційною більшістю, бо сьогодні дуже небезпечно посилати сигнали, що діти можуть бути мобілізовані. Сьогодні ситуація ще не та, щоб ми проводили мобілізацію», — сказав він.
Така заява обурила депутатів. Зокрема, позафракційний Олег Ляшко заявив: «Нам знову розказують, що ще не час для мобілізації. А коли буде час? Коли захоплять усю країну, коли танки у Києві стоятимуть? Ви нам розказуєте про об’єднання, давайте. Але як з вами об’єднуватися? Хто підписав заяву про підтримку кримського референдуму та підтримав відокремлення Криму від України? Від Партії регіонів — Константинов, від КПУ — Соломахін, від партії «Союз» — Савченко, від «Русского единства» — Аксьонов. Ось вам підстава для заборони Компартії та Партії регіонів. Адже ви підтримуєте відокремлення Криму від України. Тому я звертаюся до вас, лише рішучі дії можуть захистити територіальну цілісність і суверенітет України», — наголосив Олег Ляшко.
Нестор Шуфрич також запропонував створити дві ТСК. Одна мала стосуватися розслідування подій у центрі Києві 18—20 лютого. «Хто б не був винний, вони мають нести відповідальність за законом. І ми як ніхто зацікавлені у тому, щоб винні були знайдені і покарані. Тому пропонуємо створити комісію із з’ясування обставин залучення снайперів», — сказав він. Друга — недопущення переслідування за політичними мотивами.
Необхідність створення таких ТСК сумнівів у депутатів не викликала, але це питання не розглянуте профільним Регламентним комітетом. Тож О. Турчинов закликав комітет розглянути ці питання, а фракції та групи — делегувати своїх представників до їх складу.
Сесія призначила Олега Наливайка головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Верховна Рада також достроково припинила повноваження народних депутатів: Арсена Авакова, Максима Бурбака, Людмили Денісової, Олега Махніцького, Валентина Наливайченка, Андрія Парубія, Павла Петренка та Олега Сиротюка.
Насамкінець Голова Верховної Ради Олександр Турчинов оголосив у роботі парламенту перерву. Він повідомив, що у зв’язку з ситуацією в країні необхідність скликання сесії може виникнути у будь-який час дня або ночі, тож попросив народних депутатів не роз’їжджатися і зосередитися на роботі у профільних комітетах. Водночас він повідомив, що засідання буде скликано у разі необхідності, не уточнивши при цьому його дату. Тим часом О. Турчинов запросив керівників фракцій та груп до себе на нараду завтра об 11-й годині.
Із днем народження цього дня вітали позафракційного Антона Пригодського.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
