Складна ситуація із фінансуванням профтехосвіти, реформа середньої та вищої школи, проблеми інтелектуальної власності та розвиток науково-технічної діяльності — ці питання були визначальними в роботі Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки упродовж минулої, четвертої парламентської сесії. Про підсумки роботи комітету розповідає перший заступник голови комітету Олександр СПІВАКОВСЬКИЙ:
— Зараз уже й урядовці визнають, що допущено помилку щодо передачі профтехосвіти на місцеве фінансування. Це було незбалансоване рішення. Також є проблеми із підручниками для 4—7 класів. Потрібно прискорювати темпи щодо імплементації закону про науково-технічну діяльність, є питання щодо діяльності національного агентства з питань якості вищої освіти.
Одним із важливих рішень комітету був розгляд у першому читанні законопроекту «Про освіту» (№ 3491). Це революційний закон, який було б добре прийняти в цілому, але за умови, що знатимемо, як вибудовуємо «імплементаційну подушку», яка покаже карту виконання закону. З юридичної точки зору, згідно з Бюджетним кодексом, з 1 січня 2017 року профтехосвіта, коледжі повинні перейти на фінансування з місцевого бюджету, а закон про освіту того не дає. Також у нас недостатньо коштів для того, щоб перейти на дванадцятирічну систему освіти. А потрібно знати, звідки брати кошти.
За розрахунками Міністерства фінансів та Міністерства освіти України, наступного року на освіту потрібно передбачити в бюджеті 36 млрд. грн. Якщо бюджетний комітет і Міністерство фінансів це підтримають, ми голосуватимемо за цей закон.
Серед новел закону про освіту — норми інклюзивної освіти, а також формальна та неформальна освіта. Ми змінюємо структуру загальної середньої освіти. Має бути початкова освіта — перші чотири роки, далі п’ять років — базова середня освіта (гімназія). А потім має йти профільна трирічна школа (ліцей), яка надаватиме або академічну освіту (для тих, хто планує одразу після школи вступати до ВНЗ), або ж спеціальну освіту для тих, хто має намір швидко працевлаштуватися. У профільній школі діти обиратимуть навчання за різними напрямами: гуманітарний, математика, фізика, біологія. Цей закон дуже потрібний, але важливо, щоб він не став таким собі монументом, а був прийнятий та імплементований. Тому ми маємо розуміти, звідки візьмуться ресурси на введення його в дію. Хочу звернутися до влади, Президента, Прем’єр-міністра, народних депутатів. Ми повинні розвертатися до майбутнього. Якщо ми не будемо інвестувати кошти в освіту і науку, то майбутнього в цій державі не буде. Тому в бюджеті 2017 року ми повинні повернути 7% від ВВП фінансування освіти та науки, а науці повернути 1,7% від ВВП. Тоді реформи зможуть забезпечити виконання закону про освіту.
У новому законопроекті про освіту написано, що профтехосвіта повинна розділитися на базову і вищу. Таким чином, перший і другий рівень піде до рівня вищої профтехосвіти, інший рівень залишиться там, де будуть кваліфіковані робітники, вони належатимуть до базової профтехосвіти.
Також ми повинні зрозуміти, яка модель фінансування. Якщо це — зона національної ідеології, тоді фінансування — базове і має йти від держави. Держава повинна впливати на формування робітничого класу, а не місцева влада формує ідеологію розвитку робітничого класу в цілому по Україні. Це не тільки проблема коштів, це — проблема ідеології.
Підготувала Анна ШЕВЧЕНКО.
Факт
За період четвертої сесії було проведено 15 засідань комітету, на яких розглянуто майже 145 питань.
Олександр СПІВАКОВСЬКИЙ.
