Цього тижня пересічні громадяни та гості Польщі вперше відчули на собі безпосередню дію ухваленого в червні закону «Про антитерористичні заходи». З 25 липня набуло чинності положення закону про обов’язкову реєстрацію сім-карток.

На це звертаємо особливу увагу наших співвітчизників, котрі збираються в поїздку до Польщі і планують придбати для зручності стартовий пакет польських операторів за системою «пріпейд», тобто попередньо проплаченого мобільного зв’язку. Їх не повинна дивувати вимога пред’явити паспорт. А іноземці-користувачі «пріпейд» з-поза меж ЄС, котрі перебувають на території країни довше і мають відповідні документи, видані польською міграційною службою, при купівлі «сімки» мають пред’являти карту перебування чи карту резидента. Не є винятком і польські громадяни та громадяни країн-членів ЄС, які в цій ситуації зобов’язані пред’являти номер документа, що підтверджує їхню особу та національний ідентифікаційний код. До речі, ця норма не омине й тих, хто придбав сім-картки до набрання чинності законом. Їм дається півроку на те, щоб зареєструвати свої «сімки», тобто надати операторам мобільного зв’язку свої персональні дані, які буде внесено до спеціального реєстру. Номери тих, хто цього не зробить, з 1 лютого 2017 року оператори будуть зобов’язані відключити.
Це положення закону не єдине в контексті обмеження прав іноземних громадян на території Польщі, яке критикували організації, що займаються захистом прав людини, омбудсмен та головний інспектор з питань захисту персональних даних. Посилаючись на «міграційну кризу» в Європі, законодавець надав можливість польському Агентству внутрішньої безпеки (АВБ — відповідник СБУ) тримісячного ведення таємного оперативно-розшукового «супроводу» іноземця, «стосовно якого виникають побоювання, що він займається терористичною діяльністю». Щоб дати завдання своїм співробітникам «взяти іноземця під ковпак», керівникові АВБ (на якого законом покладено функції головного координатора антитерористичної політики та заходів, спрямованих на запобігання діям терористичного характеру), достатньо поінформувати міністра-координатора з питань роботи спецслужб та генерального прокурора. В рамках вищезгаданого «супроводу іноземця» передбачається, зокрема, прослуховування його телефонних розмов, доступ до посилок та кореспонденції, зокрема електронного листування. Щодо іноземців АВБ має значно більше прав, ніж щодо польських громадян. А саме, здійснювати забір біологічного матеріалу для проведення аналізів ДНК, брати відбитки пальців та робити фото закордонних гостей, якщо в співробітників спецслужби виникнуть сумніви у легальності перебування іноземця в Польщі або стосовно того, що його персональні дані відповідають дійсності.
Натомість керівник Міністерства внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА) може приймати рішення про висилання з території Польщі іноземців у разі виникнення підозри, що вони створюють терористичну загрозу. 
Чи не першими нові повноваження МВСіА відчули на собі музиканти українського гурту «Ot Vіnta», заборону в’їзду яких до Польщі («Голос України» писав про це 6 липня) міністр пояснював «загрозою для безпеки громадян країни»: 
«В контексті саміту НАТО і святкування 73-ї річниці геноциду на Волині, вчиненого українськими націоналістами, не погоджусь на те, щоб... безпека громадян нашої країни була під загрозою».
Це лише окремі положення «антитерористичного закону», покликаного «підвищити рівень безпеки громадян». Опозиція та правозахисні організації називають його «законом проти свобод, проти громадян та антидемократичним», бо він «дає можливість розглядати в ролі підозрюваного будь-кого».

Варшава.