Хоча вони дуже допомагають боротися з контрабандою цигарок через «зеленку»

Вивезення деревини за кордон залізничним транспортом у прямому значенні муляє очі мешканцям прикордонних територій. Ліс з України експортували завжди, але нині люди вбачають корупцію і розкрадання національних багатств майже у кожній великій партії того чи іншого товару. Контроль громадян за деревиною є візуальним, бо через прикордонні станції у бік митниць ліс, як правило, прямує завантаженим у відкриті напіввагони. І в усьому, звісно, найлегше звинувачувати митників.

У цій структурі, яка зазнає кардинальних реформ на ходу, є ще проблеми, котрі треба вирішувати негайно. Над цим і працює Державна фіскальна служба України за сприяння уряду, за допомогою американських фахівців, і варто сподіватися, що невдовзі реформи буде завершено, і митницям вдасться поєднати питання захисту економічних інтересів держави зі створенням сприятливих, сервісних умов для бізнесу.

Митники — не лісоруби

Звісно, питання експорту деревини з митної території України — важливе і потребує нагального і дієвого вирішення. Проте робити крайньою митницю і людей, які там працюють, у питанні експорту лісодеревини, де ця структура і справді є крайньою, меншою мірою не чесно. Кожен вагон, який слідує через митницю, має супровідні документи, як то вимагає чинне законодавство. Митники лише констатують факт перетину кордону цією товарною масою, перевіряючи відповідність вантажу товарно-транспортним накладним, ретельно оглядають, сканують уміст вагонів, щоб запобігти перевезенню контрабанди, як-то наприклад, цигарок, наркотиків та іншого. Митники — не лісівники, але дедалі життя змушує їх детально знатися на пиломатеріалах. Важливою була би співпраця з фахівцями Держлісагентства, та, на жаль, законодавча база змінюється швидко, підприємці, які займаються лісом, працюють на випередження заборон і мораторіїв.

А тим часом безліч так званих активістів безпідставно збурюють громадськість, піарячись на буцімто викритті надуманих «тіньових» схем, зухвало підміняючи поняття. Критичні матеріали про незаконне вивезення лісу з Буковини, абсурдні звинувачення на адресу митниці не лише у безконтрольності експорту деревини, а й у незаконній вирубці лісу (!), стали логічним наслідком необізнаності громадян, помноженої на прагнення так званих активістів створити негативний імідж митним органам. Цим людям не важливо знати, що ліс, який прямує за кордон через буковинські, закарпатські та інші митниці, завантажується у Житомирській, Київській, Волинській та інших областях, і має всі супровідні документи, необхідні для перетину кордону. Ця деревина оформлена іншими митницями ДФС України. Також через Україну проходять і транзитні вагони з лісом, які відвантажувалися в Росії чи Білорусі. Іншими словами, поки митники, а сьогодні ми ведемо розмову про Чернівецьку митницю, борються з контрабандою, постійно покращують показники й ретельно наповнюють бюджет держави, багато політичних вискочок намагаються піаритися на безпідставній критиці її роботи.

Резонансності проблемі додають численні фото у ЗМІ та інтернет-ресурсах, соцмережах з ешелонами лісоматеріалів, що за зовнішнім виглядом, на думку окремих громадян, не є дровами.

Це спонукало керівництво Чернівецької митниці ДФС, яку очолює один із найдосвідченіших митників держави Микола Салагор (на знімку), до прийняття рішень та вчинення конкретних дій щодо відкритості та прозорості діяльності митного органу в сегменті «митне оформлення лісосировини».

«Наприкінці кожного місяця ми звітуємо перед громадськістю про переміщені через пункти пропуску Чернівецької митниці ДФС лісоматеріали. Таке рішення спрямоване на досягнення єдиного результату — припинення маніпуляцій фактами та підміни понять у питаннях експорту лісоматеріалів з митної території України, розуміння кожним реальної картини у ситуації, що склалася», — наголошує начальник митниці М. Салагор.

Обсяг експорту лісосировини через україно-румунський кордон у січні—червні 2016 року становив 1 015,5 тис. тонн, з яких 29,4 тис. тонн (3,2%) —оформлені у митному відношенні Чернівецькою митницею ДФС.

При цьому експорт лісоматеріалів, оформлених безпосередньо Чернівецькою митницею ДФС, зменшився майже у п’ять разів. Таких результатів досягнуто завдяки налагодженню співпраці з правоохоронними і контролюючими органами та експортерами лісоматеріалів Чернівецької області.

96,8 % деревини, тобто 889,2 тис. тонн, що переміщувалися через пункти пропуску митниці, — товар, оформлений у митному відношенні Житомирською (34,6%), Рівненською (27,2%), Київською (10,3%), Волинською (9,4%), Хмельницькою (3,7%), Львівською (3,3%), Тернопільською (3,1%), Чернігівською (1,8%), Вінницькою (1,2%), Київською міською (1%), Івано-Франківською (0,6%), Черкаською (0,4%), Сумською (0,1%), Закарпатською (0,002%) митницями ДФС.

Частка оформлених безпосередньо митницею у митному відношенні лісоматеріалів становить: деревини паливної (код товарної позиції 4401) — 31,4 тонни (99,5%). Решта — 0,2 тонни (0,5%) — лісоматеріали необроблені (код товарної позиції 4403), зокрема «Стовпи оциліндровані, дерев’яні (сосна)» та «Ліс круглий хвойний (сосна)».

Разом із тим проблемним залишається питання класифікації лісоматеріалів за кодами 4401 та 4403 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Чернівецька митниця ДФС наголошує, що розмір товару «Деревина паливна» (код товарної позиції 4401), оформленого митницею, не перевищує двох метрів. Тобто у межах компетенції та відповідно до законодавства з питань державної митної справи митниця вживає всіх заходів задля недопущення незаконного експорту лісу з України шляхом маніпулювання та підміни понять у класифікації лісоматеріалів. Так, з початку року запроваджено 12 справ про порушення митних правил при переміщенні лісоматеріалів на суму 1 590 918,24 гривень. Торік таких справ було чотири на загальну суму 51 325,36 гривень.

Згідно з вимогами УКТЗЕД класифікація товарів проводиться, виходячи з найменувань товарних позицій та з урахуванням інформації комерційних і товаросупровідних документів про характеристики та призначення товару.
Розмір паливної деревини, яку експортують з України, не обмежений Митним кодексом України чи іншими нормативно-правовими актами. Наразі єдиним нормативним документом, який дає можливість визначити поняття «дрова» і на який посилаються експортери лісопродукції, є ГОСТ 3243-88 «Дрова», відповідно до якого розміри дров становлять: по довжині — 0,25; 0,33; 0,50; 0,75; 1,00 м, по товщині — від 3 см і більше.

Як бачимо, однозначного підходу до класифікації лісоматеріалів українським законодавцем не визначено. Ми й досі користуємося радянськими стандартами, що в умовах сьогодення призводить до розбіжностей щодо сорту, породи та класифікації товару.

Микола Салагор: «Експорт деревини — питання рівня Кабміну»

— Намагаючись вирішити проблемні питання, які виникають при здійсненні митного оформлення лісоматеріалів, а також для уникнення непорозумінь і нарікань з боку суб’єктів господарювання, Чернівецька митниця звернулася до Чернівецької ОДА з проханням підтримати невідкладне звернення до Кабміну з ініціативою розробки єдиних сучасних національних стандартів на лісоматеріали і скасування радянських ГОСТів, що підтримало керівництво ДФС. Старі стандарти не дозволяють забезпечити якісний контроль за додержанням заборон і обмежень, передбачених Законом України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

Крім того, для забезпечення контролю за експортом лісо- та пиломатеріалів інформація про видані територіальними органами Держлісагентства сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених із них пиломатеріалів відтепер вноситься до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України. Такий підхід спростить процес подачі документів експортерами та прискорить роботу митниці під час здійснення митного оформлення лісоматеріалів, — розповідає керівник Чернівецької митниці.

«Чернівецька митниця ДФС діє виключно у правовому полі, — наголошує Микола Салагор. — Тож не може у той чи інший спосіб впливати на діяльність як суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, так і представників громадськості, що прагнуть змінити ситуацію довкола експорту лісоматеріалів. Наша офіційна позиція — законність, відповідність чинному законодавству з питань державної митної справи. Однак ситуація на Буковині видається такою, що штучно ескалується окремими краянами. Вони нагнітають й без того непросту обстановку власними домислами, перекрученими фактами, безпідставними й безглуздими звинуваченнями. Не залишає сумніву спрямування такої надзвичайно активної «діяльності» цих осіб. Адже вони добре відомі серед громади своєю протизаконною діяльністю», — каже начальник митниці.

Активісти чи зловмисники?

На моє запитання, хто ці люди конкретно, Микола Салагор відповів так: «Ці ділки загальновідомі: Микола П., Юрій К., Ігор Ж., Валерій А. (повні прізвища редакція не подає з етичних міркувань). Саме вони нагнітають без того непросту обстановку домислами, перекрученими фактами, безглуздими звинуваченнями. Їхня активність зрозуміла, адже вони добре відомі нам і громаді своєю протизаконною діяльністю. Двоє з них — цигаркові контрабандисти, яким дуже хотілося б, щоб митниця не лише закривала очі на їхню діяльність, а й допомагала. Зокрема, Валерія А., який у 2006 році неодноразово визнавався винним у незаконному переміщенні чималих партій тютюнових виробів через україно-румунський кордон, до огульної критики спровокувала неможливість безперешкодно займатися контрабандою цигарок і надалі. Тотальний контроль з боку митниці за його діяльністю змусив останнього змістити пріоритети. Тепер він намагається провозити контрабанду поза пунктами пропуску, активізувавши вивезення тютюнових виробів через «зеленку». Наразі усі ми добре знаємо з місцевих новин, повідомлень прикордонників про неодноразові спроби вивезення цигарок фірами, «верблюдами» й навіть дельтапланами через лісові ділянки кордону. Я переконаний, що цей ділок є однією з ключових фігур у цих справах».

Варто зупинитися на діяльності іншого псевдоактивіста Ігоря Ж., котрий спеціалізується на організації «акцій протесту» на кордоні з Румунією через соціальні мережі. «Ним на мою адресу було висунуто звинувачення у «кришуванні» всієї без винятку контрабанди на Буковині, утисках місцевих румунів, проритті тунелю Лондон—Бомбей та інших. Вимагав цей псевдополітик моєї відставки, піарячись на питаннях подвійного громадянства, використання якого при переміщенні через кордон вантажів та автотранспорту мені, м’яко кажучи, не імпонує.

До слова, ми неодноразово порушували питання подвійного громадянства як на регіональному, так і на рівні ДФС, хоча митні органи України здійснюють державну митну справу, а не займаються розв’язанням колізій чи невідповідностей у міграційному законодавстві. Не вдаючись до дискусій з приводу моральних, етичних й політичних аспектів цього питання, зокрема щодо національної безпеки нашої країни, хотілося б зазначити, що деякі громадяни, які набули громадянство інших держав, порушують митне законодавство України, використовуючи прогалини міграційного. Одночасне перебування осіб в громадянстві України та, наприклад, Республіки Румунії, надає їм можливість маніпулювати статусами «громадянин-резидент» та «громадянин-нерезидент» з метою ухилення від сплати митних платежів при тимчасовому ввезенні транспортних засобів. Чернівецькою митницею ДФС запроваджено декілька справ про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України (неправомірне звільнення від сплати митних платежів). Однак це питання й досі залишається відкритим та невирішеним.

Позаяк боротьба за права румуномовного населення, як називав цю діяльність сам «активіст», не дала очікуваних ним же самим результатів, він вдався до написання численних звернень та скарг на адресу Президента України, Генеральної прокуратури України та Державної фіскальної служби України, детально обговорюючи непідтверджену й необґрунтовану інформацію на власній сторінці у Фейсбуці. Я, як публічна особа, вжив кардинальних заходів — подав до суду позов про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування поширених у соціальних мережах недостовірних відомостей.

Рішенням Шевченківського районного суду Чернівців з цієї справи інформацію, поширену так званим «активістом», визнано недостовірною та такою, що ганьбить честь і гідність, завдає шкоди діловій репутації начальника Чернівецької митниці ДФС, державного радника митної служби ІІ рангу, депутата Чернівецької обласної ради Миколи Салагора. На жодне судове засідання відповідач не з’явився. Суд зобов’язав останнього спростувати поширену інформацію у соціальній мережі Фейсбук, направити відповідні листи із спростуванням всім адресатам, яким було направлено скарги. Моральну шкоду в цій справі я оцінив у 1 металеву гривню. Останній же у названій мною четвірці не може «похизуватися» жодними здобутками, крім власної морально-психологічної підготовки рівня старшого прапорщика», — розповідає Микола Салагор.

ДФС ініціює співпрацю з експертами Держлісагентства

На запитання, яких найнагальніших заходів вжито щодо наведення порядку з відправленням деревини за кордон, що збурює громадськість, начальник Чернівецької митниці заявив таке: «Аби попередити негативні наслідки у сфері захисту екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів населення, не допустити незаконне вивезення за межі митної території України лісоматеріалів, ми звернулися із певними пропозиціями до керівництва Державної фіскальної служби України про внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. По-перше, в частині обов’язкового проведення митного огляду під час здійснення митних формальностей щодо експорту лісоматеріалів. По-друге, обов’язкового залучення представників Державного агентства лісових ресурсів України до митного оформлення, з наданням митниці експертного висновку на переміщувані лісоматеріали.

Ми не залишаємося осторонь цієї проблеми та в межах своєї компетенції проводимо відповідні заходи щодо посилення контролю за вивезенням лісоматеріалів із застосуванням передбачених Митним кодексом України форм митного контролю. До митного оформлення лісоматеріалів, що здійснюється безпосередньо митницею, ми підходимо особливо прискіпливо. Ми готові й хочемо вирішувати цю проблему, відкрито обговорювати її та шукати шляхи розв’язання — конструктивно й у правовому полі. На жаль, не всі розуміють чи не хочуть розуміти, що митниця — остання ланка у чималому ланцюгу органів та установ, що безпосередньо мають відношення до експорту лісу. Митниця не наділена функціями здійснення перевірки законності як його вирубки, так і отримання дозвільних документів на його експорт. Наше завдання — встановити відповідність наявного експортованого товару поданим до митного оформлення документам. Дивною, на мій погляд, є позиція Держлісагентства, управлінь лісового та мисливського господарства, адже саме вони мають у наявності всі інструменти для переведення експорту лісоматеріалів у правове поле. Проте аргументують стан речей тим, що зменшення вирубки призведе до зменшення робочих місць та оплати праці. Днями довелося почути ще один цікавий факт. Виявляється, за словами посадовця згаданого управління, увесь ліс на Буковині сохне і його треба вирубувати. Я не експерт у лісовій галузі, проте піддаю сумніву такі твердження», -підсумував Микола Салагор.

Можливо, найкращим способом позбутися усіх проблем і розмов довкола експорту лісу була б заборона вивезення з території України необробленої лісодеревини взагалі, а дрова і технічну сировину низької якості вивозити за стандартами і вимогами, які озвучив начальник Чернівецької митниці. Може, тоді і Карпати би не вистригали під машинку, як новобранця. Хоча, з другого боку, тотальні рубки карпатських прикордонних лісів дуже допомагають у боротьбі з контрабандою цигарок, які через лисі гори провозити стане неможливо. Але це вже проблема прикордонників.

Фото надано прес-службою Чернівецької митниці ДФС.