На Київщині голові району закидають участь у земельних схемах із позбавлення селян прав на їхні паї

В Україні важко когось здивувати земельними аферами. Проте коли селян позбавляють законних прав розпоряджатися власним майном, а до цього причетні ключові посадові особи району — із локальної суперечки проблема набуває національного масштабу. Конфлікт, який нещодавно отримав розголос у Згурівському районі Київської області, можна назвати «зрізом» ситуації в більшості сільських районів країни. Відтак його вирішення може стати прикладом для інших громад, що також стикнулись зі свавіллям чиновників.

Голландські інвестиції

У селі Пасківщина, що на 120 км на схід від Києва, на кордоні із Чернігівською областю, нині гаряче не від літньої спеки, а від суперечки між місцевою громадою і керівництвом району. Селяни стверджують: голова РДА Валерій Мозговий, а також сільський голова Валентина Харченко причетні до незаконної передачі майже 50 га землі на обробіток фермеру з м. Борисполя, попередньо позбавивши членів громади права на паї місцевого КСП «Україна» і визнавши ці ділянки державною землею.

Раніше землю обробляв і справно платив за неї орендну плату і податки до бюджету села найбільший місцевий інвестор — ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» голландець Адріанус Ван Хоф, який із 2003 року інвестував у аграрний сектор понад 15 млн. євро. Нині ж на ділянку у 50 га претендує ФГ «Лісовчуки» в особі Володимира Єфіменка.

Протистояння довкола спірних ділянок тягнеться уже понад п’ять років. Корінь проблеми — у процесі розпаювання земель. За законодавством, кожному із пайовиків мали дістатися три наділи: ріллі, пасовищ і сіножатей, відповідно до пропорції тих земель, які були в користуванні ліквідованого КСП. Утім на одному із етапів документацію на розпаювання пасовищ і сіножатей (так звану «сітку», де за селянином закріплено конкретну ділянку) не виготовили. У людей на руках залишились лише державні акти на ріллю замість сертифікатів — посвідчення на «віртуальний» пай (сіножаті та пасовища), без винесення на місцевість, у рамках великого шматка розпайованої землі 157 га.

На основі цих сертифікатів селяни із 2006 року укладали угоди про оренду ділянок із ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД», яке обробляло землі, сплачувало податки, брало активну участь у розвитку села (копії є у розпорядженні редакції). Зокрема, за словами місцевих мешканців, компанія провела освітлення вулиць села, надає амуніцію та матеріальну допомогу учасникам АТО, волонтерам, упорядкувала кладовище і ставок, щорічно очищує вулиці від снігу, ремонтує церкву, надає обладнання для будинку культури, сільради і медпункту тощо.

При цьому орендна плата людям і плата за землю до місцевого бюджету здійснювалася не лише за використані компанією ділянки, а й за ті наділи, що їх селяни використовували для випасу власної худоби.

Гектари розбрату

Проте у квітні 2011 року 157 га поза межами земель сільради були передані Згурівською РДА на обробіток фірмі Єфіменка. «По суті, йшлося про позбавлення 458 селян — претендентів на наділи на цій ділянці — їхнього права на розпорядження землею. Протягом року підприємець використовував землю без договору оренди. Відповідно, ані сільрада, ані район не отримували податків і орендної плати», — каже юрист «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» Ірина Бондаренко.

Цікаво, що тоді сільський голова Валентина Харченко зверталася до прокурора Згурівського району, Київської області, до Генеральної прокуратури України із заявою про незаконне захоплення компанією Єфіменка земельних ділянок, а також про незаконні дії керівництва Держкомзему в районі. Копія відповідного повідомлення до правоохоронних органів за підписом В. Харченко є в розпорядженні редакції.

Зокрема, у цій заяві сільський голова вказувала, що начальник відділу Держкомзему у районі неодноразово відмовляла їй у тому, щоб пояснити, яким чином Єфіменко отримав право користування ділянкою.

«У грубій формі відповідала, що мене це не стосується, що райдержадміністрація розпоряджається землями за межами населених пунктів, і що з Єфіменком В. Е. заключено договір оренди на використання землі до виготовлення ним проекту відведення земельної ділянки. ... Договір оренди вона мені не показала», — пише у своєму листі прокурорам від 13.02.2012 р. В. Харченко. Неможливість показати договір — не дивина, адже, як виявила подальша перевірка Держсільгоспінспекції у Київській області — договору не існувало, а відтак ані податки, ані орендна плата за 157 га землі фермером не сплачувались.

У березні 2012 цю ситуацію, вочевидь, вирішили легалізувати. У той час, коли люди звернулися до РДА із проханням дати дозвіл на виготовлення технічної документації для оформлення земельних актів на конкретні наділи (що дало б можливість виготовити «сітку»), земельна комісія розглянула клопотання ФГ «Лісовчуки» про передачу їм цієї ділянки в оренду.

Перше відповідне розпорядження — про надання згоди на розробку проектної документації в квітні 2012 року — підписав тодішній голова РДА Василь Явон. Проте селянам та юристам ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» вдалося відстояти права громади на паї у судах частково на 50 га. Розпорядження РДА було визнано незаконним у суді.

А прокуратура розпочала досудове розслідування щодо перевищення головою РДА та землевпорядниками власних повноважень.

Утім, згодом частина наділу — площею 86,5 га — все-таки була переведена в «державну» власність і передана в оренду ФГ «Лісовчуки» вже після зміни влади у 2014 році. Дану земельну ділянку було розбито на три частини та присвоєно три кадастрові номери.

Нова мітла — а мете по-старому

Станом на початок 2016 року без руху залишалася справа ще по 50 га землі, які на законних підставах — маючи договори оренди та сплачуючи за них податки — обробляє ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД». У квітні 2016 року уже новий районний голова — Валерій Мозговий — знову почав процедуру передачі землі Єфименку.

Причому це було зроблено, як з’ясувалось, за клопотанням вже згаданої вище Валентини Харченко, Пасківщинської сільської голови. Вона нібито написала голові району, що земля — безхазяйна. У розмові із представниками громади минулого тижня вона спочатку заявила, що не знала, про які землі йдеться. А потім визнала, що не мала таких повноважень — визнавати землі «безхазяйними» та клопотати про передачу їх у державну власність, а звернутися із проханням про оренду їй нібито порадили в райадміністрації. «Я не права і буду покарана», — сказала вона односельчанам на зустрічі у середині липня.

Та процес запустився дуже швидко. Спочатку землю визнали «невитребуваними паями». Таке формулювання уже саме по собі є абсурдним, адже перед тим, як стати «невитребуваними», паї мають бути офіційно оформленими, тобто на них має бути оформлена технічна документація. Оскільки «сітку» не було виготовлено, то й документів на них виготовити було неможливо. Натомість землі вважаються нерозподіленими, а це зовсім інший юридичний статус, їх не можна переводити у державну власність. Отже, можемо говорити, що уже на цьому етапі відбулась підміна понять.

Щойно 20 квітня 2016 року Згурівська РДА отримала клопотання В. Єфіменка про надання земельних ділянок в оренду, цього самого дня (!) ухвалила розпорядження про задоволення цього клопотання. І це попри те, що Земельним кодексом передбачено спочатку надання дозволу на розробку проекту, власне розробка, затвердження цього проекту і тільки після цього підписання договору оренди. У Згурівській РДА процес, який зазвичай триває щонайменше один-два місяці, відбувся за один день.

«Ділянку в 50 га розпорядженням РДА розбили на дві частини, потім управління земельних ресурсів присвоїло їм кадастрові номери. Хоча процес виготовлення проекту мав би зайняти принаймні місяць, землевпорядники впорались за п’ять календарних (!) днів, враховуючи вихідні. Право власності на землі відтак було остаточно зареєстровано за державою», — каже представник ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» Леся Вінічук.

Відповідно, уже «державні» землі передано ФГ «Лісовчуки» в довгострокову оренду. І це попри те, що нині на цих гектарах росте пшениця «Ван Хоф Юкрейн ЛТД», а у самої компанії-голландця є діючі договори оренди із селянами, укладені на підставі земельних сертифікатів.

Під час нещодавньої зустрічі із громадою у голови РДА Валерія Мозгового запитали, чи усвідомлював він, що підписував розпорядження про передачу до державної власності земель, які на підставі сертифікатів належить людям. Відповідь була несподіваною: «Коли готують розпорядження — це не голова ці статті закону вичитує. Якби я перевіряв оці всі статті законів, то для чого мені тримати юриста в адміністрації, керівника земельного відділу. Я відповідаю за все, що я підписую, але готують проект декілька служб. Ви з чимось незгодні — позов до суду».

Розпорядження РДА люди та компанія «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» уже оскаржують у суді і нині чекають на справедливу ухвалу. Зокрема, у позові вимагають скасувати кадастрові номери, видані на дві нові ділянки. Тільки після цього компанія отримає можливість відновити роботи із виготовлення «сітки» (адже фактично замість понад 172 наділів зараз у кадастрі фігурує всього два).

Цікаво, що управління земельних ресурсів — які видавали кадастрові номери для двох новоутворених ділянок на масиві 50 га — визнали, що знали про наявність чинних договорів «Ван Хоф Юкрейн ЛТД», а також, що компанія обробляє ці землі. Начальник земельного управління у Згурівському районі, Людмила Литовка, знає про всю ситуацію, адже у 2011-2013 рр., будучи юристом товариства, за дорученням представляла інтереси ТОВ та громади в судах і виграла суд по даних 50 га, анулювавши розпорядження Згурівської РДА.

Натомість у місцевих ЗМІ уже запустили кампанію із паплюження честі і гідності іноземного інвестора і «відстоювання» правоти рішень адміністрації. На початку червня районна газета «Панорама», до засновників якої, окрім трудового колективу, входить районна рада і районна держадміністрація, опублікувала матеріал Григорія Гавриленка (нині голова Аграрної партії в районі), директор ТОВ «Аратта» с. Лизогубова Слобода, який не здійснює підприємницької діяльності в с. Пасківщина, звинуватив «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» у незаконному використанні землі, несплаті податків, небажанні фінансувати виготовлення «сітки» для селян та інших «гріхах».

При цьому сам Гавриленко, попри описані вище обставини, дав публічну обіцянку на шпальтах газети «Панарома» , виготовити «сітку» власним коштом, що є завідомо невиконуваною обіцянкою, доки землею формально користується його колишній зять Єфіменко.

Коли ж представники громади прямо спитали у голови РДА, чому заснована адміністрацією газета відмовляється спростовувати наклеп (тільки у 2015 році компанія сплатила до бюджету села Пасківщина 1,3 млн. грн., а її ставка орендної плати за землю є найвищою в районі — 7% проти 3% у багатьох інших фермерів), той порадив звертатися до суду. Що у «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» і зробили, подавши позов проти газети, редактора і Г. Гавриленка про захист честі, гідності і ділової репутації.

Великий резонанс

Головне питання, яке турбує сьогодні селян Пасківщини, — чи не затягнеться судовий розгляд надуманої суперечки, викликаної незаконними рішеннями районної влади, — на роки? І чи не змусить це іноземного інвестора Адріануса Ван Хофа, який уже так багато вклав у це і довколишні села, згорнути інвестиції чи щонайменше відкласти на невизначений термін розширення бізнесу, створення нових робочих місць, збільшення сплати податків до місцевого бюджету, адже у 2016 р. орендна плата за пай нараховується та виплачується у розмірі 9% від нормативно грошової оцінки.

Звісно, голландцеві не звикати до реалій ставлення чиновників до бізнесу: кілька років тому в одному із сусідніх сіл місцева рада — попри бажання громади — так і не дала дозволу на будівництво сучасного молочного комплексу, яке могло б принести в район інвестицій на 4,5 млн євро. Тому захоплення у людей землі — це не така вже і дивина.

«У мене складається враження, що чесний інвестор, який платить усі податки, забезпечує людей робочими місцями, бере на себе додаткові соціальні зобов’язання, тут нікого не цікавить. Ми погоджуємося платити найбільшу орендну плату за землю, а інших фермерів це не влаштовує, адже їм теж треба «підтягуватися» до нашого рівня. А чиновникам нецікаве наповнення бюджету, а на публіку говорять про те, що у села не вистачає грошей», — впевнений Адріанус Ван Хоф.

Утім ця історія може мати ще глибші наслідки. Попри те, що аграрна галузь нині є однією із небагатьох, що демонструє динамічне зростання, а іноземні інвестори розглядають її як одну із найбільш перспективних, ситуація довкола землі у Пасківщині чітко демонструє справжнє обличчя «налаштованості» місцевої влади на розвиток, залучення бізнесу і бажання відродити село. Звичайно, підприємець може не обробляти землю, яку передали його конкурентові, знайти сприятливіші умови у сусідньому селі, районі, області. А що ж робити селянам, яких позбавили їхнього законного права на паї, визнавши їх нібито «невитребуваними»? Чи означає це, що волею будь-якого місцевого чиновника у людей можуть забирати землю заради інтересів наближених підприємців? Нині доля паїв — у руках судової влади. Тим часом і керівництву держави варто звернути увагу на «намісників», що викликають підозру у не надто законних способах несення державної служби на місцях.