Є підозри, що після нинішньої президентської кампанії у Сполучених Штатах словник політтехнологів поповниться новим терміном — «трампізм». Влучне визначення йому вже дав міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр в інтерв’ю виданню Passauer Neue, зауваживши цей феномен передвиборної кампанії республіканця-мільярдера: Трамп «кинув виклик усій політичній еліті, всупереч тому, що сам до неї належить, і саме за це отримав підтримку». Кандидат змальовує гротескну картину: зображує США в кільці внутрішніх і зовнішніх ворогів, практично окупованою територією. Водночас він закликає країну триматися осторонь від світових конфліктів. «Як одне поєднується з іншим, я пояснити не можу», — заявив міністр.
Тільки протягом останнього тижня кандидат на посаду президента США зробив кілька заяв, які змусили взятися за голову і світових лідерів, і поважних бізнесменів. Чого тільки варта обіцянка вивести США зі складу Світової організації торгівлі.
Але найбільше збурення викликали меседжі, які Трамп зробив на адресу Росії. Спочатку він закликав Москву зайнятися розслідуванням електронного листування його нинішньої суперниці кандидата від демократів Гілларі Клінтон у період, коли та була держсекретарем США: «Росіє, якщо ви слухаєте, я сподіваюся, що ви спроможні знайти 30 тисяч повідомлень електронної пошти, які зникли безвісти. Гадаю, ви могли б бути винагороджені нашою пресою». Трамп «...просив росіян втрутитися в американську політику. Замисліться над цим! Дональд Трамп, який хоче стати президентом Сполучених Штатів, просить одного з наших супротивників вдатися до хакерських або розвідувальних дій, спрямованих проти США, щоб вплинути на вибори!» — саме так прокоментував колишній міністр оборони і голова Центрального розвідувального управління США Леон Панетта слова Трампа, виступаючи на з’їзді Демократичної партії у Філадельфії.
Але трохи згодом кандидат у президенти зробив ще гучнішу заяву, яка вже стосується безпосередньо України. Відповідаючи на запитання німецької журналістки Маріке Аден, по суті пообіцяв відмовитися від головних принципів, на яких базується зовнішня політика США. «Я запитала Трампа: «Чи хотіли би ви як президент визнавати Крим російським та знімати санкції?» — «Так, ми розглянули б це питання», — записала журналістка в Твіттер. «Навіть Китай не хоче визнавати анексію Криму, а Трамп готовий», — відгукнувся у Твіттер оглядач Майкл Вайс, який співпрацює з провідними американськими ЗМІ.
Після цього віце-президент США Джо Байден не стримував емоцій. Виступаючи на з’їзді демократів, він заявив: «Ми не можемо обрати людину, яка принижує наших союзників, обіймаючи диктаторів — таких, як Володимир Путін; людину, яка прагне посіяти розкол в Америці заради власної вигоди; людину, яка вводить в оману своїми вихваляннями силою. Ми, американці, просто не можемо дозволити цьому відбутися». «Ми живемо в складному і мінливому світі. Загрози є надто великими, занадто багато нестабільності, щоб дозволити Дональду Трампу стати президентом Сполучених Штатів. Жоден із номінантів від основних політичних партій в історії цієї країни не був таким неосвіченим і найменш готовим забезпечувати нашу національну безпеку», — цитує Укрінформ.
Не оминув увагою Трампа і нинішній президент Барак Обама, зауваживши, що той не сильний у планах і фактах. Але в інтерв’ю телеканалу NBC він уперше припустив, що Трамп може перемогти на виборах попри те, що не розбирається в ключових і водночас елементарних питаннях: де розташована та чи інша країна, в чому різниця між сунітами і шиїтами в мусульманському світі... «Це ті речі, яких він не знає, і, здається, не витрачає багато часу на те, щоб дізнатися про них», — наголосив Обама і висловив сумніви: чи можна довіряти «ядерну кнопку» людині, яка не знає, що таке ядерна тріада?
Та, попри це, за останні два місяці мільярдер-республіканець збільшив свої рейтинги на 10%, таким чином, скоротивши відставання від Гілларі Клінтон до 3%, а за деякими опитуванням, навіть трохи випередив її.
Дональд Трамп під час виступу на передвиборному заході в Нью-Йорку, 16 липня 2016 року.
Фото Xіnhua/Укрінформ.
