Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі під час засідання у середу так і не вдалося зрушити з мертвої точки переговорний процес. Нагадаємо, на порядок денний виносилися питання безпеки і звільнення заручників. Сторони не домовилися про відведення сил від лінії розмежування. Але, за словами спецпредставника ОБСЄ Мартіна Сайдіка, надія, що це питання вдасться вирішити на наступному засіданні (3 серпня), залишилася.
«Обговорювалося питання про відновлення (на Донбасі. — Авт.) ліній електропередач на засіданні підгрупи з економіки. Для прискорення цього процесу подальші переговори відбудуться на рівні відповідних міністерств України і Російської Федерації», — сказав спецпредставник ОБСЄ, додавши, що обговорювалося також питання водопостачання на Донбасі.
Результати зустрічі у форматі Україна—ОБСЄ—Росія прокоментувала прес-секретар Леоніда Кучми, який представляє Україну в Тристоронній контактній групі. Дарка Оліфер написала на своїй сторінці у Фейсбуці, що представники ОРДЛО уникають обговорення питання звільнення заручників і не дають інформації про їхнє місце перебування. На тимчасово окупованих територіях в’язниці закриті для представників ОБСЄ, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Лікарів без кордонів та інших міжнародних організацій. «Така ситуація у гуманітарних питаннях не має залишатися без особливої уваги лідерів країн «нормандської четвірки», — наголошує вона.
Також, за словами прес-секретаря Кучми, під час засідання говорили про відновлення інфраструктури Донбасу. Активізація бойових дій не дає змоги проводити будь-які роботи. Крім того, ремонтні бригади можуть працювати лише після розмінування. «Також під час засідання економічної підгрупи Україна наголосила на неприпустимості формування так званої квазінормативної бази, передусім, у податковій сфері, а також неприйнятності стягнення незаконних платежів із суб’єктів господарювання, які перебувають на непідконтрольній Україні частині Донбасу», — поінформувала Оліфер.
Дещо інший наголос ставлять на підсумках зустрічі делегати так званих ДНР і ЛНР, яких Москва посадила за стіл переговорів і прагне зробити повноцінними учасниками процесу із суфлерським супроводом Бориса Гризлова (представник РФ у Мінську). У них у пріоритеті — тема виборів і амністії. І ці питання обговорювалися 27 липня, попри те, що немає домовленостей і виконання за пунктами безпеки... Проте сепаратисти вже детально розглядають перспективу виборів на підконтрольній їм території — від фінансування «волевиявлення» до акредитації преси. Про це пишуть проросійські ЗМІ, звинувачуючи при цьому Київ у незговірливості й невиконанні Мінських домовленостей.
Така риторика вкотре підтверджує, що мінський майданчик вирішення конфлікту на Донбасі перебуває в перманентному глухому куті. І з огляду на стабільно напружену ситуацію на фронті, де проросійські формування продовжують акумулювати свої сили й застосовують агресивну тактику, спрямовану на захоплення нових українських територій, переговорники ніяк не впливають на деескалацію бойових дій. Для цього потрібна політична воля й економічні аргументи вищого рівня і впливу. Схоже, що до наступної зустрічі «нормандської четвірки» Мінськ не дасть жодних результатів.
Але, попри непримиренність позицій сторін у ключових трактуваннях Мінських домовленостей, спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік закликав виконати їх до кінця цього року. На жаль, в умовах гібридної війни дипломатичне слово глушиться артилерійською канонадою...