Робота Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я упродовж минулої сесії позначилася активною законотворчою діяльністю, спрямованою на вирішення проблемних питань у галузі, яких накопичилося вдосталь. Це і поліпшення доступності та якості медичної допомоги населенню, і забезпечення ліками й лікування учасників АТО тощо. Про це розповідає голова комітету, народний депутат Ольга БОГОМОЛЕЦЬ:
— На жаль, маю констатувати, що за цей рік роботи законопроектам з питань охорони здоров’я не приділялося належної уваги, і вони практично не виносилися на розгляд парламенту, а також вкрай рідко вносились до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради, незважаючи на настійні прохання з боку профільного комітету. Законопроекти Комітету з питань охорони здоров’я розглядаються за залишковим принципом, так само, як і фінансується охорона здоров’я. А законопроекти — важливі, в тому числі серед напрацювань й ті, які регулюють роботу галузі, наближають українську медицину до європейських стандартів.
Результатом роботи четвертої сесії парламенту для медичної галузі стало прийняття лише одного закону та трьох постанов. Це — Закон «Про лікарські засоби» щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів. Ним створено сприятливі передумови для насичення українського фармацевтичного ринку лікарськими засобами, які використовуються у лікуванні в розвинених країнах із жорсткою регуляторною системою. Мова йде про США, Канаду, Австралію, Японію, Швейцарію та країни Європейського Союзу.
Крім того, за цей період комітетом було розглянуто та внесено відповідні подання до Верховної Ради стосовно 30 актів, які були рекомендовані для прийняття у другому читанні, та законопроекти, рекомендовані до ухвалення в цілому: «Про екстрену медичну допомогу» (щодо забезпечення справедливої оплати праці працівників бригад екстреної медичної допомоги) та про внесення змін до Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров’я).
16 грудня 2015 року було проведено парламентські слухання на тему «Про реформу охорони здоров’я в Україні», на яких затверджено «дорожню карту» реформування галузі; відбулись комітетські слухання «Сімейна медицина — шанс на здоров’я та значне зменшення особистих витрат на лікування»; організовано 18 засідань круглих столів на різні актуальні теми, що хвилюють медичну спільноту.
За результатами їх проведення та розгляду підготовлено та направлено до органів влади відповідні резолюції з рекомендаціями учасників слухань, підготовлено низку проектів законодавчих актів, спрямованих на врегулювання проблемних питань у сфері охорони здоров’я, а також вжито передбачених законодавством заходів для вирішення порушених у зверненнях питань.
Водночас мушу констатувати: 90% часу йде на боротьбу — з системою, зі спробами повної приватизації галузі та її знищення, боремося зі спробами злиття галузі охорони здоров’я із соціальною сферою, що спричинить повну плутанину. А нам треба зосередитися на клінічних протоколах, на європейських стандартах лікування, щоб українці отримували якісне лікування, яке гарантуватиметься державою.
Окреме питання — це боротьба з корупцією. Децентралізація закупівель життєво важливих препаратів призвела до глобального збільшення корупції. Гроші пішли в регіони, а корупція нікуди не ділася. Проаналізувавши, як у регіонах здійснювалися закупівлі лише інсулінів, ми виявили, що на цьому спритні ділки «заробили» майже 100 млн. грн. Коливання ціни на той самий препарат у різних областях становило від 30 до 130%. Тобто — стільки хтось поклав собі до кишені. Якби ж усі придбали інсуліни за мінімальною ринковою ціною, то тільки на інсулінах держава б отримала 100 мільйонів гривень економії.
Тож, з одного боку, боремося з корупцією, системною, галузевою, а з другого, розуміємо — без зростання заробітної плати медичному персоналу не можна сподіватися, що ця боротьба буде ефективною.
Брак фінансування у сфері охорони здоров’я пов’язаний із тим, що Україна нині живе при капіталістичній моделі економіки — де є приватна власність, приватні підприємства, а охорона здоров’я залишилася такою, якою вона була у соціалістичній державі. І українському народу потрібно визначитися: або нічого не змінювати і залишити систему охорони здоров’я такою, якою вона є останні десятиріччя — безплатна на папері, а в реалі пацієнт практично за все сплачує з власної кишені. Чи ми рухаємося в бік медичного страхування, коли громадянин повинен бути готовий сплачувати додаткові кошти за медичні послуги. При цьому держава забезпечить громадянам гарантований набір медичної допомоги, що надаватиметься безоплатно.
Факт
Упродовж четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання Комітет з питань охорони здоров’я провів 26 засідань, розглянув 2212 листів і звернень.
Ольга БОГОМОЛЕЦЬ.
