Від палючого сонця і нестерпної спеки одесити та гості міста шукають порятунку у хвилях Чорного моря. Нинішній туристичний сезон, незважаючи на те, що до його завершення і підбиття підсумків ще не один місяць, уже б’є всі рекорди. На пляжах Одеси — повний аншлаг! Омріяного містечка, де можна позасмагати, якщо не потурбуватися заздалегідь, можна й не знайти.

В Одесі два природні пляжі, подаровані жителям міста часом, — гідропарк «Лузанівка» та «Чорноморка». І півтора десятки пляжів рукотворних, відвойованих людьми в моря, — «Відрада», «Дельфін», «Чайка», «Золотий Беріг», «Ланжерон», «Аркадія», «Курортний». Йдеться про загальнодоступні пляжі.
Утім, про пляж «Чорноморка» можна забути — він значиться тільки на топографічних кадрах і в путівниках, бо його не існує. Але ж він — єдиний міський пляж, розташований на березі відкритого моря, решта — в акваторії Одеської затоки. Вода в Чорноморці була кришталевої прозорості, тут панував особливий вітер — солоний, щільний. Довжина пляжу сягала 700 метрів, ширина піщаної смуги — 70 метрів. На площі 50 тисяч квадратних метрів відпочивали сотні одеситів, які спеціально приїжджали в Чорноморку, щоб насолодитися відпочинком у цьому чудовому куточку міста. Сміливців, які намагаються потрапити на колишній пляж, зустрічають розбиті плити, що розсипаються, сповзають у воду, якщо оступитися — можна зламати руку чи ногу. Рятувальників на пляжі, за словами місцевих жителів, не бачили кілька років. Натомість сміття — дуже багато. По всьому пляжу розклеєно оголошення, складені тими самими місцевими жителями, із проханням прибирати за собою сміття, бо прибиральниць і двірників там немає. З 2010 року пляж «Чорноморка» закритий для відвідування. Правильне рішення — аби не сталося біди. А нещодавні події і поготів дають підстави оголошувати «Чорноморку» зоною екологічного лиха. Протягом тижня тут хльостав каналізаційний стік, що пробився з-під землі.
Усе пляжне узбережжя Одеси розбите на 71 ділянку — пляжі й мікропляжі. Для населення відкрито для відвідування лише 30 ділянок, решта території — так звані «відомчі пляжі». Мало, звичайно, бо населення міста в період літніх відпусток за рахунок приїжджих збільшується удвічі.
На території пляжів в Одесі, згідно з документами, які ухвалила сесія міської ради, має бути встановлено обладнання з підведенням питної води із системи централізованого водопостачання, яке повинне відповідати вимогам Санітарних правил і норм «Питна вода. Гігієнічні вимоги до якості води, централізованих систем водопостачання. Контроль якості»: відведення води з питних фонтанчиків здійснюється через систему водовідведення, проведену на пляжі в каналізаційну мережу, скидання води від устаткування з питною водою безпосередньо в пляжний матеріал забороняється; відстань між місцями розташування обладнання для питної води не має перевищувати 70 метрів.
На жодному з пляжів міста мені не вдалося виявити ні питні фонтанчики, ні каналізаційну мережу, ні централізовану систему водопостачання. І про якийсь контроль питної води з боку СЕС на пляжах місто сьогодні просто годі й говорити. А відстань у 70 метрів між питними фонтанчиками й геть видається глузуванням над відпочивальниками — немає фонтанчиків, немає і 70 метрів.
Про такі «дрібниці», як туалети (згідно з правилами — 1 унітаз на 75 відпочивальників, розташуваннях не менш як 50 метрів і не далі 200 метрів від місця купання), обладнання для миття ніг (одна насадка на 40 осіб), прісний душ, сміттєнакопичувальні контейнери та урни (одна урна встановлюється через кожні 40 метрів в одну лінію, паралельно урізу води), й говорити не доводиться через їх тотальну відсутність. Усе перераховане вище стосується функціонування пляжів, які перебувають на балансі комунальних підприємств, зобов’язаних забезпечити роботу місць відпочинку. І якщо на орендних ділянках пляжу дещо з перерахованих вище елементів благоустрою пляжів ще можна зустріти, то на території громадських пляжів, крім піску й гальки, днем з вогнем нічого знайти просто неможливо.
Не рік і не два знищувалися і продовжують знищуватися одеські пляжі. Яких тільки випробувань їм довелося зазнати за ці роки! І вигадливі замки та особняки виростали на піску, і фекалії із завидною регулярністю заливають їх, і з каналізаційних труб ллються в акваторію пляжів неочищені стоки, і зсуви, не витримавши ваги споруджуваних багатоповерхівок, «злизують» колись круті схили.
І кілька слів про безпеку життя відпочивальників. Час від часу СЕС не рекомендує користуватися пляжами через невідповідність якості морської води бактеріологічним показникам. Нинішня суха погода, пекуче сонце перетворили воду Одеської затоки на небезпечний для життя бульйон, що кишить бактеріями. Через свою безтурботність відпочивальники, а серед них чимало дітей, й гадки не мають, на яку небезпеку наражають вони своє життя, купаючись у морі. А тим часом багаторічний моніторинг морської води в межах акваторії Одеської затоки свідчить про постійну присутність вірусу гепатиту А, ентеро—, рота,- аденовірусів, галофільних і холероподібних вібріонів. За температури 27 градусів підвищується рівень захворюваності на сезонні менінгіти, галофільоз, які пов’язані з купанням у морі. Високий рівень забруднення морської води та стічних вод свідчить про присутність в акваторії Одеської затоки умов для поширення інфекційних захворювань, серед яких можлива й холера.
Чому одеситів не інформують про стан бактеріологічного забруднення моря? Чому вони не нічого не знають про хімічне забруднення води?
До речі, поява на пляжах міста «коробейників», які продають східні солодощі, пиріжки, в’ялену рибу, креветки, варену кукурудзу, свідчить про ослаблення санітарного контролю, про відсутність інструкцій з підтримки порядку в місцях масового відпочинку.
«Голосу України» вдалося дізнатися «військову таємницю» одеських депутатів про місце їхнього відпочинку на узбережжі Чорного моря. Чимало депутатів Одеської обласної і міської рад віддають перевагу перед одеськими пляжу міста Чорноморськ (колишня назва — Іллічівськ). На початку червня цей пляж — один єдиний в Одеській області — одержав міжнародний сертифікат якості «Блакитний прапор».
Міжнародна програма сертифікації пляжів «Блакитний прапор» оцінює пляжі за 32 критеріями. В тому числі й тими, які викладені в Правилах утримання та експлуатації пляжів міста Одеси. В Україні, крім Чорноморська, «Блакитний прапор» має один пляж у Криму.
Вибагливі туристи, вибираючи між Одесою та Чорноморськом, не сумніваюся, зроблять вибір на користь другого міста. Там на пляжі працюють туалет, каналізація і прісний душ, є фонтанчики з питною водою. Там раді гостям. Там роблять усе можливе для того, щоб відпочинок біля моря був комфортним, і не нарікають на відсутність коштів.

Довідково

Загальна довжина берегової лінії Одеси — 30 км.
Площа — 42,65 га, у тому числі 23,7 га — штучні пляжі, намиті в рамках боротьби зі зсувами.
Природні пляжі — тільки в районах Лузанівки та Чорноморки. 
Довжина берегозахисних споруд — 13,5 км.
Щорічно шторми вимивають із пляжів до 5% піску.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.