Нагоду відвідати Стамбул, попри спробу перевороту і звичайний інстинкт самозбереження, навіть не відкидав. Це ж Стамбул. Магічний, неперевершений.
Тож на запрошення Турецької асоціації карикатуристів взяти участь у журі 36-го міжнародного конкурсу карикатур погодився, не вагаючись. Місто зустріло винятковою прохолодою. Ніби після буремних подій невдалого військового перевороту потребував охолодження. «Не перший і не останній переворот, — сміються у Стамбулі, — нам не звикати!»
З іноземних членів журі, окрім українця, приїхав тільки французький художник президент Всесвітньої організації карикатуристів FECO Бернард Бутон. Колеги з Чехії, Польщі і Росії з різних причин від подорожі відмовилися. І даремно!
Уся запашна кава по-турецьки дісталася французу, а насичений турецький чай у невеличких оригінальних склянках (бардаках) — українцеві. А ще — фантастична атмосфера Босфору: запах, вітер, чайки і кораблі. Довелося багато пересуватися містом — під час мого перебування (20—24 липня) увесь громадський транспорт (трамвай, метро, паром) був безплатним. У такий спосіб президент дякував народові за підтримку. Але найголовніше — це можливість робити чорно-білі замальовки, ескізи або скетчі , відчуваючи ритм і, водночас, спокій Стамбула, і дарувати їх своїм турецьким друзям. А наступного дня, перебуваючи в них у гостях, бачити, як твої малюнки прикрашають стіни їхніх гостинних осель. А ще, чи доводилося вам, шановні читачі, годувати з руки хлібом сріблястих мартинів (Larus argentatus) — сильних, зухвалих, крикливих птахів, дуже схожих на морських чайок. Неймовірні відчуття!
Щодо конкурсу. Гран-прі виборов кубинський художник Анхель Боліган Корбо, котрий мешкає і працює у Мексиці. Спеціальні нагороди отримали роботи українських карикатуристів Володимира Казаневського і Олени Цуранової.
І, наостанок, лінгвістичний «казус»: диня в Туреччині — це «кавун», а кавун — «карпуз».
Київ—Стамбул—Київ.
Мал. автора.
Анхеля Болігана Корбо (праворуч).
