Хмельниччина одна з перших областей активно взялася за впровадження адміністративно-територіальних новацій. На місцях доволі оперативно створили 23 територіальні громади, обрали перших сільських старост і заснували виконкоми. Проте ще півроку тому мало хто уявляв, як швидко просуватиметься реформа, і з якими труднощами доведеться зіткнутися. Та головне — як скоро і які позитивні результати можна буде побачити. Здавалося б, за кілька місяців пройти шлях від перших навчальних занять, які проводили для нових керівників, до практичних результатів, які могли б відчути тисячі людей, майже неможливо. Та вже-таки тепер багато хто розповідає про позитивні зміни в селах і невеликих містечках.

Кошти не розпорошують

У Старосинявській об’єднаній громаді обійшлись без територіальних змін: раніше був один район, тепер — ОТГ із райцентром та шістнадцятьма селами, в яких проживає 25 тисяч людей. Але селищний голова Віталій Здебський розповідає про внутрішні фінансові зрушення:

— Чи не вперше за час існування району він перестав бути дотаційним. За півроку маємо навіть перевиконання бюджетного плану на 3,5 мільйона гривень. Крім того, з державного бюджету отримали підмогу в 17,7 мільйона гривень. А ще є учасниками грантових програм. Такі суми не назвеш надто великими, але для сільських територій вони просто фантастичні. За півроку залатати усі фінансові діри неможливо — надто багато проблемних питань, які накопичувались десятиліттями. Але все одно вже зроблено чимало: реконструкція центрального водогону, заміна ліфта в лікарні, будівництво і реконструкція котелень у дитсадку та школі.

Загалом із різних джерел в бюджет громади вдалося назбирати майже 90 мільйонів гривень. Тож частину цих коштів планують віддати на закупівлю різної техніки для новоствореного комунального підприємства. Воно має зайнятись ремонтами доріг та облаштуванням територій — тим, що не до снаги виконати сільським радам.

Зробити все одразу за короткий термін не вдасться. Через це кошти не розпорошують, а визначають найнеобхідніше. Об’їхали всі села, в кожному всі разом вирішували, з чого почати. Долучили до цього і місцевих інвесторів, що орендують сільськогосподарські землі.

— Ми навіть розробили спеціальну програму «Рада — громада — інвестор», — продовжує голова. — Раніше орендарі віддавали на соціальні програми від 10 до 30 гривень за гектар орендованої землі. Тепер ця сума збільшена до 100 гривень, тож у результаті в бюджеті додатково з’явилося ще сто тисяч гривень.

Кожну зібрану гривню намагаються використати з найбільшою користю. Приміром, в Пишках, Ожарівці, Мшанці люди вирішили, що насамперед потрібне вуличне освітлення. А в Старій Синяві взялися за ремонт доріг. У Заставцях зуміли отримати гроші від проекту ООН. Для Пилявки на відновлення водогону зуміли відшукати 300 тисяч гривень в уряді. Планів багато, і всі вони впираються у фінансування.

Є бажання — знайдуться й мільйони

Не можна сказати, що всі новостворені ОТГ опинились у рівних фінансових умовах і мають потенційну можливість заробляти багато. Як розповіли в регіональному офісі реформ, одна громада, приміром, Маківська, має 1,6 мільйона гривень власних надходжень, а така, як Волочиська — 27 мільйонів. Але при цьому помітна загальна тенденція: після реформування надходження власних ресурсів загалом зросли в два рази.

Війтівецька територіальна громада — далеко не найпотужніша. Спочатку її створення навіть не планували. Але деякі сільські голови вирішили все ж від’єднатися від району, і обласна влада підтримала таку ініціативу. Так створили об’єднання з 17 населених пунктів, в яких мешкає вісім тисяч громадян. Тепер про це не шкодують. Чи не вперше отримали в своє розпорядження бюджет у 22 мільйони гривень. Здебільшого це кошти від податку з доходів фізичних осіб, акцизного податку та орендної плати. На цій території працює і низка бюджетоутворюючих підприємств.

Відчувши можливість самостійно вирішувати найнагальніші проблеми, громада та її керівники виявляють неабияку ініціативність та наполегливість — не покладаються лише на податкові надходження до бюджету, а самі активно шукають гроші. Знаходять спільну мову із місцевими підприємцями та орендарями, залучаючи їх до різних проектів.

Усю цю роботу люди можуть оцінити по тому, як ремонтуються системи опалення в школах, наводиться лад у дитсадках. У Бокиївці навіть відкрили дитячий садок, а в Криштопівці хочуть відкрити школу-садок. Тобто, якщо раніше говорили про те, щоб малокомплектні навчальні заклади в селах закривали, тепер знаходять фінансові та матеріальні ресурси, щоб їх утримувати і навіть відкривати нові. Цьому допомагає не тільки 9,4 мільйона гривень освітньої субвенції, котра залишається в громаді, а ще й спонсорські кошти та інші надходження.

Усі різні, та всі прагнуть успішності

Побоювання, що не всім керівникам, які очолили громади, вистачить досвіду, знань і умінь, аби швидко налагодити справи, були небезпідставними. На заваді стояв не тільки особистісний чинник, а й те, що вся законодавча база перебувала у стадії зародження і розвитку. Тож від помилок не застрахований ніхто. Але з часом все стає на свої місця.

— Створення виконкомів, залучення спеціалістів — усе це багатьом громадам, особливо сільським, доводилось робити вперше, — розповіла Світлана Пасічник, заступник начальника управління регіонального розвитку ОДА. — Зараз уже обрано 125 старост у половині громад, працюють виконкоми. Причому чисельність останніх може суттєво різнитись — від майже сотні в одних громадах до кількох десятків в інших.

Громади насправді багато в чому різняться між собою. Одні об’єднали цілий район, інші — буквально кілька невеликих сіл. Хтось створив достатньо великий управлінський апарат, для когось вистачає зовсім невеликої кількості службовців... Головне в іншому: громади вчаться самостійно заробляти гроші і використовувати їх. Не треба уявляти, що за такий короткий час всі зробилися заможними і самодостатніми. До цього ще далеко, але в своєму прагненні до цього схожі всі.

У Дунаєвецькій селищній громаді живе трохи більше одинадцяти тисяч осіб. Як переконаний її голова Анатолій Камінський, люди починають розуміти, що вони самі багато в чому можуть визначати своє майбутнє. Стрибнути вище голови не зможе ніхто, але на місцях уже знають: робити за них теж ніхто не буде. Хочеш жити краще — засукуй рукава. Чи не найголовніше багатство громади — це 26 тисяч гектарів землі. На цих полях не перший рік працюють потужні інвестори. Але тепер дедалі частіше думають про те, щоб належну вигоду мали не тільки орендарі, а й ті, кому належать поля.

Уже тепер загальний бюджет громади становить сорок мільйонів гривень. Сподіваються, що він зростатиме. Бо будується завод із переробки сої, котрий дасть не тільки три сотні нових робочих місць, а й додаткові гроші до бюджету. Активно шукають інших інвесторів. Попри всі побоювання, перші кроки на шляху створення об’єднаних громад для багатьох виявились обнадійливими, завдяки тому, що з’явилися перші успішні проекти, а з ними — додаткові кошти.

Хмельницький.

Факт

До реформування бюджет району і всіх сільських рад разом становив 60 мільйонів гривень. Тепер цифра піднялася майже на третину — до 84 мільйонів. На що витратити ці кошти — вирішуватиме об’єднана громада.