На Більському городищі, що в Котелевському районі Полтавщини, археологи виявили майже три десятки золотих прикрас скіфського часу. Знайшли їх у некрополі Скоробір уже в останній день цьогорічних літніх розкопок представники експедиції Харківського національного університету ім. В. Каразіна.
На знімку:
золота бляшка-прикраса
із зображенням гірського козла
Фото
з сайту "Полтавщина".
Знахідка стала сенсаційною та справді унікальною. Адже це городище, яке по праву вважається однією з Мекк вітчизняної археології, фахівці досліджують рівно 110 років. За цей час до їхніх рук потрапило безліч артефактів. Але одразу стільки скіфського золота "добути" тут раніше не вдавалося нікому. Його теперішній ужинок переважує весь попередній "урожай"...
При цьому нової Пекторалі спеціалісти не "вполювали". Йдеться про невеличкі бляшки -- золоті прикраси для тіла й одягу, які своїми розмірами нагадують сучасні монетки чи ґудзики. Серед них справжньою перлиною можна вважати, скажімо, викарбуваний образ гірського козла. Він лежить із підігнутими ногами й повернутою назад головою та, власне, репрезентує знамениту "звірину" серію художньої колекції скіфського золота. Ще більше знайшли бляшок-прикрас у вигляді квіток. Їх понад 2700 років тому просто наклеювали на жіночі тіла чи пришивали до одягу тодішніх модниць.
Звісно, таку розкіш могли дозволити собі тільки дуже багаті люди. Саме тому археологи припускають, що в непоказному зовні кургані, де все те золото виявили, у другій половині VІІ століття до нашої ери були поховані вельможі, можливо, з однієї родини. Зрештою, в тому, що й це поховання неодноразово грабували, дослідники не сумніваються. Тож найкоштовніше начиння грабіжники-мародери звідти давно винесли разом із тілами небіжчиків... На місці залишилися чи, власне, загубилися тільки ті золоті вироби та деякі інші речі, які виявилися малими за розмірами й могли бути просто непоміченими або відкинутими у поспіху.
За словами їхнього першовідкривача, старшого наукового співробітника музею археології ХНУ ім. В. Каразіна Станіслава ЗАДНІКОВА, подібні золоті прикраси того часу колеги знаходили в деяких інших регіонах України і навіть на Кавказі. Та на Лівобережжі нашої держави їх виявили вперше! Своєрідними доважками до них стали бронзове вістря стріли, глиняний посуд і його уламки, керамічна підвіска з припаяним вушком, намистинки тощо. Спеціалісти підібрали навіть зуб людини, який тепер відправлять на експертизу ДНК, аби точніше ідентифікувати походження можливих власників того історичного "приданого". Відкопане золото скіфів поки що зберігатимуть у музеї згаданого університету.
Його поява тут буде зовсім невипадковою. Адже університетською скарбницею минувшини в Харкові завідує кандидат історичних наук Ірина ШРАМКО, яка очолювала цю археологічну експедицію та багато попередніх мандрівок "углиб" Більського городища (вона почала працювати тут із 1987 року). Ще більше часу присвятив Більську її батько, відомий український археолог, доктор історичних наук Борис Шрамко, який почав досліджувати цю місцину 1958 року! Саме він у своїх наукових працях, певно, найбільш послідовно й аргументовано доводив, що саме тут знаходилося згадане "батьком історії" Геродотом величне місто скіфів Гелон.
Щоб уявити собі масштаби одного з найбільших у Європі городищ скіфського часу на межі нинішніх Полтавщини та Сумщини, досить згадати, що його площа -- понад 4 тисячі гектарів -- у 60 разів більша за "гніздо" знаменитої Трої й у 5 разів -- за осідок не менш відомого Вавилону. Зрозуміло, що порядкувати у такому величезному для свого часу поселенні з потужними фортифікаційними спорудами та іншими ознаками міста-держави могла тільки високоорганізована спільнота людей із гідною її рівня культурою.
Останні знахідки, поза сумнівом, додають аргументів прихильникам версії "порідненості" Гелона з територією сучасної України. Жаль тільки, що того "золотого дощу" не дочекався Борис Шрамко, який відійшов у вічність чотири роки тому. Та хочеться вірити в те, що його нащадків і послідовників на Більському городищі чекає ще не одне масштабне відкриття...
Василь НЕЇЖМАК.
Полтавська область.
