На території Більського городища, що в Котелевському районі Полтавщини, археологи виявили майже три десятки золотих прикрас скіфського часу. Знайшли їх у некрополі Скоробір уже в останній день цьогорічних літніх розкопок представники експедиції Харківського національного університету ім. В. Каразіна.
Знахідка сенсаційна та справді унікальна. Адже це городище, яке по праву вважається однією з Мекк вітчизняної археології, фахівці досліджують рівно 110 років. За цей час до їхніх рук потрапило безліч артефактів. Але одразу стільки скіфського золота «добути» тут раніше не вдавалося нікому. Його теперішній ужинок переважує весь попередній урожай.
Нової пекторалі спеціалісти цього разу не «вполювали». Однак знайшли золоті прикраси для тіла й одягу, які своїми розмірами нагадують сучасні монети чи ґудзики. Серед них справжньою перлиною можна вважати, скажімо, викарбуваний образ гірського козла. Він лежить із підігнутими ногами й повернутою назад головою та, власне, репрезентує знамениту звірину серію художньої колекції скіфського золота (на знімку). Ще більше знайшли бляшок-прикрас у вигляді квітів. Їх понад 2700 років тому просто наклеювали на жіночі тіла чи пришивали до одягу тодішніх модниць.
Звісно, таку розкіш могли дозволити собі тільки дуже багаті люди. Саме тому археологи припускають, що в непоказному зовні кургані, де все те золото виявили, у другій половині VІІ століття до нашої ери були поховані вельможі, можливо, з однієї родини. Зрештою, в тому, що й це поховання неодноразово грабували, дослідники не сумніваються. Тож найкоштовніше начиння грабіжники-мародери звідти давно винесли разом із тілами небіжчиків... На місці залишилися чи загубилися тільки ті золоті вироби та деякі інші речі, які виявилися малими за розмірами й могли бути просто непоміченими чи відкинутими.
За словами їхнього першовідкривача, старшого наукового співробітника музею археології ХНУ ім. В. Каразіна Станіслава Заднікова, такі золоті прикраси того часу знаходили в деяких інших регіонах України і навіть на Кавказі. Та на Лівобережжі нашої держави їх виявили вперше!
Своєрідними доважками до них стали бронзове вістря стріли, глиняний посуд і його уламки, керамічна підвіска з припаяним вушком, намистинки тощо. Спеціалісти підібрали навіть зуб людини, який тепер відправлять на експертизу ДНК, щоб точніше ідентифікувати походження можливих власників того історичного «приданого». Відкопане золото скіфів поки що зберігатимуть у музеї згаданого університету.
Щоб уявити масштаби одного з найбільших у Європі городищ скіфського часу на межі нинішніх Полтавщини та Сумщини, досить згадати, що його площа — понад 4 тисячі гектарів — у 60 разів більша за «гніздо» знаменитої Трої й у 5 разів — за осідок не менш відомого Вавилона. Зрозуміло, що порядкувати у такому величезному для свого часу поселенні з потужними фортифікаційними спорудами та іншими ознаками міста-держави могла тільки високоорганізована спільнота людей із гідною її рівня культурою...
Полтавська область.
Фото з сайту «Полтавщина».
