25 липня окремі українські інтернет-видання передрукували повідомлення турецької урядової агенції «Анадолу» про те, що в Україні нібито діє турецька терористична організація під прикриттям міжнародної школи «Меридіан». До таких зараховано і Українсько-турецький культурний центр «Сяйво», що заснований у Києві три роки тому, бо він, мовляв, організовує спільні акції зі школами «Меридіан».
Звичайно, почуття відповідальності журналістів українських видань за донесення до наших читачів правдивої інформації мало б змусити їх до ретельної перевірки відомостей, викладених у повідомленні «Анадолу». На жаль, цього не було зроблено, відтак ми змушені поставити українським ретрансляторам неперевіреної інформації конкретне запитання: яким чином вони угледіли ознаки тероризму в діяльності, скажімо, Українсько-турецького культурного центру «Сяйво», котрий я представляю як голова установчого комітету?
Так, ми заснувалися в 2013 році, згідно з українським законодавством, за підтримки Посольства Туреччини в Україні. І що важливо: серед співзасновників лише один громадянин Туреччини, всі інші — громадяни України.
Наприклад, перший посол України в Туреччині Ігор Турянський, який бере активну участь у різних культурних заходах, що організовуються нами. Важко навіть сказати, який тероризм можна приписати цій поважній людині. А яким терористом може бути один із найвідоміших сучасних українських письменників Андрій Курков?
Навіть не уявляю, які претензії в подібному плані можна пред’явити і голові наглядової ради «Сяйва» відомому українському політологу і державному службовцю високого рангу Сергію Телешуну...
Своїм завданням ми поставили поглиблення порозуміння між нашими народами, наш девіз — «Ми зближуємо Україну з Туреччиною!». І це постійно наповнюється конкретним змістом.
Чи можна заперечувати, наприклад, важливість організації центром різних міжнародних конференцій, всеукраїнських конкурсів для дітей і студіюючої молоді спільно з державними установами, навчальними закладами.
Скажімо, відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, коли після доповіді голови Національної спілки письменників України Віктора Баранова учні вже згаданої Міжнародної школи «Меридіан» читали поезію Великого Кобзаря 16 мовами світу.
Уже став традиційним конкурс для дітей «Малюнок, вірш, лист до мами», приурочений до Дня матері в Україні. Цього року на розгляд журі надійшло 1411 малюнків, 1960 віршів і 1279 листів, 60 переможців було запрошено до столиці України. Багато талановитих дітей завдяки своїм успіхам, до речі, змогли вперше відвідати Київ. Кращі роботи будуть опубліковані окремою книгою. Як і постійно друкуємо ми твори переможців конкурсу для студентів і аспірантів під девізом «Мистецтво жити разом».
А що поганого в тому, що ми організовуємо курси з вивчення турецької мови й Всеукраїнську олімпіаду кращих її знавців, посилаємо переможців проявити себе на відбірні тури в різні країни світу перед фінальним турніром, який останніми роками відбувається у Німеччині. Цього року, приміром, українські діти побували на них у 18 країнах світу, а Ніна Бойкова з Києва виступала на заключному концерті в Дюссельдорфі поряд з нашою Джамалою. Торік серед переможців фіналу в Дортмунді була, до речі, учениця школи «Меридіан» Аня Трінчер.
І ще така деталь стосовно фіналів Міжнародного фестивалю «Мов і культур»: і торік, і нині українська делегація в повному складі їхала за сотні кілометрів на північ Німеччини, до Гамбурга, аби відвідати наших поранених бійців, які лікуються в тамтешньому госпіталі Бундесверу.
Ми чимало зробили для поширення інформації про взаємини українців і турків протягом багатьох століть через регулярні наукові конференції, які відбуваються не тільки в Києві, а і в інших містах України, за кордоном, регулярне видання книг. Зокрема, в цьому році за підтримки «Сяйва» було поширено в Львівській області кількасот примірників книги про Митрополита Андрея Шептицького.
Наші заходи відбуваються привселюдно, за участі відомих учених, письменників, політиків, у тому числі й народних депутатів України. І нині багато з них, хто дізнався про брехливу інформацію «Анадолу», обурюються і готові заявити офіційний протест.
Хочу також нагадати невідомому журналістові з «Анадолу», що засновники й активісти Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» вийшли з міжнародної організації інтелектуалів Платформа «Діалог Євразії», заснованої 1998 року в Стамбулі за ініціативою видатного письменника сучасності Чингіза Айтматова. І тоді перших представників від України — відомого письменника Павла Загребельного і знаного тюрколога Григорія Халимоненка (нагородженого орденом Ататюрка), і пізніше ніхто в Туреччині чи деінде не звинувачував у гріхах, які пролунали на нашу адресу.
Що змінилося за останні роки? Загострення політичної ситуації у Туреччині, спроба збройного перевороту. Але яке відношення до цього маємо ми, громадяни України, які працюють на поглиблення відносин між нашими народами і ніколи не втручалися у внутрішні справи Туреччини?
Над цим мали б подумати ті, хто запустив у засоби інформації провокацію про причетність Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» до тероризму.
Володимир Сергійчук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.