Другий рік до Криму у розпалі літа висаджується десант французьких парламентаріїв. Вони їдуть до «російського» Криму, не побоюючись рекомендацій і прямих вказівок свого уряду та керівництва парламенту П’ятої Республіки. Що тягне їх на півострів, який для України й іншого розсудливого світового співтовариства залишатиметься окупованою територією?

У складі делегації, яка прибула до Криму минулої п’ятниці та відвідала в неділю, 31 липня, парад у Севастополі, присвячений Дню ВМФ Росії, переважно представники партії «Республіканці» колишнього президента Франції Ніколя Саркозі, який має намір і наступного року поборотися за вищу посаду в країні.

Кримські спостерігачі вважають, що візит до Криму є черговим жестом у відповідь на можливе надання Росією допомоги, у тому числі й фінансової Саркозі на майбутніх виборах у Франції.

Депутати Національних зборів відвідали в Сімферополі меморіальний комплекс на місці колишнього колгоспу «Червоний», де в роки окупації в період Другої світової війни було закатовано, за різними оцінками, від 10 до 20 тисяч мирних жителів і військовополонених.

У Севастополі вони також відвідали меморіал французьким воїнам, які загинули під час Кримської війни й облоги Севастополя в 1854 році.

Та приїжджали парламентарії, звичайно, не тільки для того, щоб ушанувати пам’ять полеглих. Важливіші за все були їх заяви про те, що Крим все-таки необхідно визнати російським. А один із депутатів, колишній міністр транспорту Франції Тьєррі Маріані, добалакався до того, що якби Крим не був «приєднаний» до Росії, то тут «був би фронт, як у Донецьку та Луганську».

Маріані — саме той французький політик, за висловлювання якого торік під час відвідування Криму він отримав кримінальне провадження від Генпрокуратури України.

Візит французьких політиків проходив за уторованою схемою. Після спілкування з «керівництвом» Криму — прогулянка Сімферополем, традиційні зупинки в тих само місцях, що і під час торішнього візиту, та й підставлені французам люди, схожі на тих, які стояли в цих же місцях у минулому році. Питання й відповіді також традиційні:

— Як вам живеться в Росії?

— О, все гаразд, ми раді!

Загальні посмішки, фото, відеозйомка, традиційне ж відвідування та дегустація масандрівських вин на однойменному заводі... Такі ж «зустрічі» в Ялті та Севастополі. У Севастополі перегляд військово-морського параду й знову фрази захоплення, наводити які не має сенсу. Вони однакові для цих політиків і депутатів російської Держдуми й Ради Федерації, що супроводжували їх.

Але все одно це віддавало справді дешевим піаром. В умовах нестабільності в Європі, розбіжностей із приводу майбутнього Євросоюзу, окремі партії намагаються зайняти свою нішу й привернути до себе увагу та голоси виборців. Модна тема із приводу Криму й скасування санкцій, педалюватимемо саме її, втратять ці теми свою гостроту, знайдуться інші.

Недаремно, либонь, Тьєррі Маріані, відповідаючи на запитання одного з журналістів, сказав, що до питання про скасування санкцій стосовно Росії можна буде приступити вже навесні наступного року. І це прямо пов’язано з виборами президента країни, які пройдуть у квітні наступного року. Тож поїздка була вочевидь передвиборною, для того щоб зібрати побільше прихильників серед незадоволених французьких виборців. Хоча навряд чи після виборів у Франції, нехай навіть і буде обраний Саркозі, настане зміна загальноєвропейського курсу. Європа, за всіх внутрішніх розбіжностей, є єдиною та на заклики близько європейських провокаторів навряд чи відгукнеться й піде у них на повідку.

Крим.