Протягом місяця 12 школярів з Київщини 10—12 років відпочивали в Портсмуті, на півдні Англії — у родинах волонтерів громадської організації Chernobyl Chіldren’s Lіfe Lіne. Діти відлетіли з аеропорту «Бориспіль» у супроводі вчительки англійської мови з Бородянки Ніни Качаленко. А вже за три години в аеропорту «Хітроу» їх зустріла Меріен Степлі — керівниця місцевого відділення цієї організації.
Діти їхали переважно з малозабезпечених родин (дехто навіть позичав одяг для поїздки за кордон). Але на місці їх забезпечили і предметами побуту, й одягом, і навіть подарунками додому. Організатори з обох сторін відзначили доброзичливість, витримку й чемність наших школярів.
Світ тримають волонтери
Після Чорнобильської катастрофи діти зазнають впливу малих доз радіації, що може призвести до захворювань крові, щитовидки, органів дихання. А в 9—12 років організм максимально потребує чистого довкілля, адже активно розвивається щитовидна залоза. Тож завдяки чотирьом тижням оздоровлення поза впливом радіації діти отримали шанс на зміцнення імунітету. «Для нас це невелика жертва, а для них — велика різниця», — так зазначено на сайті б/о Chernobyl Chіldren’s Lіfe Lіne. Вже понад десять років кожен осередок щоліта приймає одну-дві групи з України та Білорусі.
Портсмутська філія є частиною національної благодійної мережі, заснованої у 1992 році інженером Віктором Mіззі під враженням від поїздок у Чорнобильську зону. Відтоді понад 165 «лінків» утворено по всій Великій Британії. Вони збирають кошти на оздоровлення дітей, котрі постраждали від аварії на ЧАЕС. Члени осередку через оголошення у ЗМІ знаходять гостьові сім’ї, які згодні прийняти кількох незнайомих дітей. Місцеві доброчинці помагають коштами, надають обіди, стають гідами на екскурсіях, оплачують дітям морозиво й подарунки. Щороку витрачається до 8000 фунтів на авіатрансфер та організацію екскурсій. Діти жодного дня не проводять без мандрівок і пригод.
Для них є різниця
Засновник благодійного фонду Віктор Міззі за розвиток благочестя та організацію оздоровлення понад 60000 «чорнобильських» дітей минулого року отримав Орден Британської імперії. Він заснував «лінію життя» і керував нею 25 літ. У 81-річному віці продовжує наглядати за роботою фонду.
Очільниця «лінку» у Портсмуті Меріен Степлі за багаторічну подвижницьку діяльність теж отримала Орден Британської імперії. Вона не шкодує зусиль, щоб на місяць перетворити життя дітей на казку. Бізнес-ланчі, виступи на радіо, телебаченні, доброчинні ярмарки — це шлях місіс Степлі до того, щоб знайти засоби для відпочинку наших дітей.
Коли її питають: «Навіщо?», Меріен нагадує притчу. Якось мудрець прогулювався берегом моря і побачив рибалку, який піднімав з берега морські зірки і кидав у море. Їх винесло припливом, і після відпливу тисячі лишились на пляжі під палючим сонцем, приречені на загибель. На зауваження мудреця, що ними всипано берег на милі навколо і немає різниці, скільки їх загине чи виживе, він відповів, кидаючи чергову зірку в море: «Для неї є різниця!»...
Відпочинок в стилі квесту
Програма перебування дітей викликає захоплення.
Перший тиждень — діти відвідали масаж, їх оглянули окулісти та дантисти з місцевого університету. Кільком дітям виготовили окуляри, іншим лікували зуби. Наступного дня закупили взуття й легкий одяг. Далі — підводний акваріум та форт Нельсон. Згодом — екскурсія в яхт-клуб, на тренувальний полігон з вітрильною яхтою. Після вояжу на катерах — барбекю.
Другий тиждень — це поїздка в автосалон, візит до острова Хейлінг, на ферму, де ласували домашнім морозивом, океанський пляж, ловля крабів і веслування на байдарках. А ще — екскурсія у парк атракціонів (на знімку).
І прогулянка катером до лежбища тюленів. А на пожежній станції — участь у «порятунку» з салону автівки та задимлених приміщень, десантування на канатах і... фото на згадку у справжній формі юного пожежника!
Третій тиждень почався з візиту до місцевої школи. Потім — до спорткомплексу футбольного клубу «Помпей»: вболівали на трибунах, грали в теніс і волейбол, малювали колажі. Згодом парк екстремальних розваг Pyramіds: канатні дороги, оглядове колесо, електрокари. Наступного дня — аквапарк, вечірня дискотека, боулінг, екстремальне скелелазіння, парк екзотичних рептилій. Ще — модельні стрижки від перукарів міжнародного класу. І заняття в залі карате, ізостудії...
Четвертий тиждень вмістив екскурсію у порт, до історичних вітрильників часів Нельсона. Далі — аквапарк, льодовий каток і тур на вершину хмарочоса Spіnnaker Town зі скляною підлогою. А крім того — кінозал, теніс, смуга перешкод, крокет, веслування на каное...
Напередодні від’їзду діти влаштували прощальний вечір для гостьових сімей — читали поезії, співали, розповідали про національні звичаї. І протягом місяця дарували причетним до феєрії сувеніри та свої обійми. Додому кожен із дітей віз валізу подарунків і повну душу вражень.
Ось враження Владислава (12 років):
«Люди там такі ж, як у нас, лише розмовляють англійською, а інтереси й клопоти дуже схожі! Досі згадую неймовірні атракціони в Поултон парк: мій вестибулярний апарат витримав справді круті перевантаження. А крім того, перший у житті яхтинг, гольф, скляний хмарочос! Ну, і океан — хвилі, краби, захід сонця, бриз... Це те, чому немає аналогів у нас в Україні, решта розваг схожа на наші, лише масштаб більший. І ще вразило, що комп’ютерна техніка і гаджети не дуже різняться від наших, хоча в англійців можливості значно вищі.
Ми здружилися, оздоровилися, побачили світ і відчули себе захищеними. Насичене життя, з емоціями і щоденними змінами «локацій», ніби в комп’ютерній грі... Практикував розмовну англійську і впевнився, що моя мовна підготовка витримала іспит. Збагнув: світ тримається на добрих людях, які люблять його і нас, малих, у ньому. Безперечно, хотілося б ще раз відвідати Англію. Коли виросту, спробую щось таке зробити у нас, адже щоб допомагати знедоленим, не обов’язково везти їх за кордон — можна зробити Англію в нас!..»
Фото автора.
