75 років тому не стало співця Золотого Поділля Богдана Лепкого, значна частина життя якого минула на Тернопільщині. Письменник, літературознавець, критик, видавець, редактор, перекладач, художник, педагог, видатний діяч української та польської культур народився 1872 року на хуторі Кривенькому Гусятиського району у сім’ї священика Сильвестра Лепкого (літературний псевдонім Марко Мурава).
Після закінчення Бережанської гімназії 1891-го Богдан Лепкий вступив до Віденської академії мистецтв, але туга за Батьківщиною спонукала перейти до Львівського університету. Після навчання повернувся вчителем у рідну Бережанську гімназію і творив. Згодом він перебрався до Польщі, де отримав посаду в Ягеллонському університеті. У Кракові Лепкий створив своєрідний український центр.
Події Першої світової війни привели Богдана Лепкого з сім’єю до Німеччини. Тут почалася його праця як громадського діяча в антицарському Союзі визволення України.
Наприкінці 1925-го митець знову повернувся до Кракова в університет, де став доцентом, керівником кафедри української літератури, пізніше — професором Ягеллонського університету. Останні роки життя були для поета найтяжчими, затьмареними фашистською окупацією. Краківський університет було закрито, Лепкий залишився без роботи, але літературну працю не полишив. Численні твори видатного письменника, одного зі світочів українського інтелекту й патріотизму перекладено польською, російською, чеською, німецькою, англійською, угорською, сербською, португальською та іншими мовами. 21 липня 1941 року Богдан Лепкий помер. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.
До 75-ліття від дня смерті митця та вченого у Бережанах відбулися пам’ятні заходи «Похилився поет над минулим». Декламували поезії Лепкого та вірші, присвячені йому. Було також презентовано відео про життя і творчість славетного земляка.
Тернопільська область.
Фото автора.
