Попри інші державні нагальні питання німецьке суспільство має постійну тему для дискусій: біженці-мусульмани з африканських та азійських країн, охоплених війною і бідністю. Країна прийняла їх понад мільйон, що спричинило чимало проблем: терористичні напади, загострення криміногенної ситуації, збільшення бюджетних видатків на утримання прибулих...

 

Після кількох поспіль терористичних нападів у різних містах країни, зокрема в Баварії, під приціл критики потрапила глава уряду Ангела Меркель. Уже не лише опоненти, а й члени правлячої коаліції дедалі більше висловлюють сумніви: міграційна політика канцлера — історична місія чи історична помилка?


Тим часом сама Меркель вважає запрошення у країну біженців-мусульман історичною місією, а не історичною помилкою. Канцлер запропонувала програму боротьби з терором, що складається з дев’яти пунктів, яка мала б не тільки заспокоїти громадян, а й переконати, що органи правопорядку контролюють ситуацію із безпекою.


Безпеку в ФРН та Європі, на її думку, має посилити створення центральної інформаційної системи про біженців у ЄС і системи раннього попередження про можливі терористичні загрози з боку радикалів, дозвіл на використання сил бундесверу в операціях усередині країни та розширення превентивних заходів. Ідеться також про необхідність ухвалення закону про торгівлю зброєю у ЄС.


Водночас Меркель підкреслила, що ФРН дотримуватиметься конституції країни і надаватиме притулок тим, хто тікає від війни, як вимагає Конвенція про біженців, та пообіцяла, що уряд зробить усе можливе для захисту безпеки у вільній демократичній країні.


Усупереч сподіванням, що план мав би «вказати» шлях до подолання міграційної кризи та посилення безпеки, він викликав хвилю критики. Міністр фінансів землі Баварія, куди прибуває найбільше біженців, Маркус Зьодер заявив, що план Меркель його не переконав. Він нагадав торішню заяву Меркель стосовно біженців: «Ми впораємося», мовляв, від постійного повторювання переконливішою вона не стає. Однопартієць канцлера, глава Християнсько-демократичного союзу, що є членом правлячої коаліції, і прем’єр-міністр Баварії Горст Зеєгофер був ще жорсткішим, назвавши позицію Меркель «наївністю». В інтерв’ю часопису «Шпігель» про її рішення відчинити європейські й, зокрема, німецькі двері для мігрантів він висловився так: «Це була помилка, котрою ми перейматимемося ще довго. Жодної можливості знову заткнути цю пляшку корком я не бачу». Лідер фракції «зелених» у Бундестазі Дітмар Барч вважає план Меркель з поліпшення ситуації з безпекою «дуже й дуже приблизним». Колишній глава МВС Ганс-Петер Фрідріх називає політику Меркель щодо мігрантів «безпрецедентною помилкою», котра матиме «довгострокові руйнівні наслідки». На його думку, влада втратила контроль над ситуацією.


Канцлера критикують «зелені», ліві й радикали, звинувачуючи в тому, що розв’язання конфліктів та економічна підтримка державою — лише слова без конкретної аргументації.


Водночас Меркель — канцлера біженців, за опитуваннями громадської думки, підтримує чимала кількість громадян країни. Утім, цікаве спостереження: після певних кроків обмеження доступу мігрантів у країну, кількість котрих значно зменшилася, та після закриття «балканського маршруту» поляризація суспільства знизилася, а рейтинги Меркель і її Християнсько-демократичного союзу зросли.


До речі, в оприлюдненій днями відповіді уряду на запит фракції «Союз 90/Зелені» стосовно українських мігрантів ідеться про те, що за півроку відомство з питань біженців розглянуло 1292 заяви на надання притулку. Десяти особам чиновники надали його, відмовивши 570 прохачам. Із січня по травень 107 українських громадян депортовано на батьківщину. У відомстві з питань біженців чекають розгляду ще 6.299 заяв українців.


У Меркель, яка прагне відкрити кордони Європи, нині непроста ситуація. Адже, крім хвилі насилля у ФРН, їй доводиться долати також наслідки путчу в Туреччині, які практично унеможливлюють угоду ЄС з Ердоганом щодо біженців, котру насилу вдалося ухвалити. А наступного року в Німеччині відбудуться парламентські вибори. І якщо Меркель знову боротиметься за посаду канцлера, то їй доведеться робити нелегкий вибір. До того ж під тиском зусібіч.


А в Німеччині неспокійно: той, хто боявся мандрувати літаком, обирав для поїздки потяг. Після нападу біженця на пасажирів у потягу, німці замислилися: «Що їх убезпечить від чергового теракту?» Вони обмежують свою присутність на багатьох заходах з великою кількістю гостей, намагаються не затримуватися на вокзалах та аеропортах. ...

Берлін.