Українець Микола Карп’юк уже два з половиною роки перебуває в казематах російської тюрми за надуманим обвинуваченням «спеців» із ФСБ. Спочатку вони викрали Миколу, а потім запроторили за грати, сфабрикувавши «дело», яке критики не витримує. Врешті, цинічна російська Феміда засудила українця на тривалий термін ув’язнення.


Зрозуміло, що жителі Млинівського району Рівненщини, уродженкою якої є дружина Миколи Андроновича Олена, де проживає його теща і часто гостює син Тарас, не залишаються осторонь долі українського патріота.

Надати йому якусь практичну допомогу непросто, адже Микола Карп’юк перебуває в ув’язненні в Чечні. Тож у заступника голови Млинівської райдержадміністрації Всеволода Пекарського після спілкування з Оленою Карп’юк зародилася ідея влаштувати в навчальних закладах району благодійну акцію під умовною назвою «Лист Миколаю». Педагоги перегорнули школярам сторінки життєпису в’язня сумління і запропонували написати йому листи. Лінгвістичною цікавинкою акції стала умова: листи писати лише російською мовою, інакше до адресата не дійдуть — путінські опричники навряд чи передали б йому дитячі дописи українською.


Школярі успішно впоралися із завданням. Твори епістолярного жанру вихованці Млинівської художньої школи доповнили власними малюнками. Увесь творчий доробок учні Млинівського району передали пані Олені, а вона через адвоката — чоловікові. З кожного листа Микола міг почерпнути шматочок енергії ріднокраю. Власне, про це він написав у відповіді авторам листів. Не маючи змоги написати кожному, свій лист адресував одночасно всім і кожному зокрема. А ось невеличкий уривок:


— Я добре знаю ціну волі. А тому заявляю тиранам: «Я — вільна людина! А ви — раби імперії зла. Ви — слуги диявола, бо нищите людину!». Я й справді маю більше волі, ніж вони, бо відчуваю за собою велику силу — мою Україну, мій народ, вас, мої любі! І я щасливий, що я — українець! Багато прикрощів завдає їхня тюрма. Страшенно не вистачає сім’ї, сина, України, Млинова, вас — моїх любих українців! Проте я щасливий, бо належу до великої нації.


Із листа Миколи Карп’юка зоріє оптимістично бадьора душа лицаря України, його світлий розум і щирий патріотизм. Заодно нехай учнівські листи нагадують можновладцям про обіцянки повернути Миколу додому, а також всіх невільників, яких російська влада утримує в катівнях тюрем Росії, Криму.

Млинів Рівненської області.