Тривалість життя в Україні становить у середньому майже 66 років. Для прикладу: у Швеції — 80, у Польщі — 74. Значною мірою це зумовлено забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок провадження виробничої діяльності підприємствами гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості та паливно-енергетичного комплексу. Наразі антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинених країнах. Змінити ситуацію на краще, на думку народного депутата Євгена Балицького (Опозиційний блок), можна за допомогою територій зі спеціальним екологічним статусом. Відповідний проект закону зареєстровано у Верховній Раді у червні цього року.
За словами народного депутата, основними причинами, що зумовлюють незадовільний стан якості атмосферного повітря в населених пунктах, є недотримання підприємствами режиму експлуатації пилогазоочисного обладнання, нездійснення заходів зі зниження обсягу викидів забруднюючих речовин до встановлених нормативів, низькі темпи впровадження новітніх технологій та значне збільшення кількості транспортних засобів, зокрема тих, що вичерпали строк придатності.
Ще однією важливою проблемою після забруднення повітря депутат називає якість питної води. «Практично всі поверхневі водні джерела і ґрунтові води забруднені. Основні речовини, які до цього призводять — сполуки азоту та фосфору, органічні речовини, що піддаються легкому окисленню, отрутохімікати, нафтопродукти, важкі метали, феноли. Інтенсивна евтрофікація внутрішніх водойм призводить до погіршення стану Чорного та Азовського морів», —наголошує Є. Балицький і додає: «Питне водопостачання України майже на 80 відсотків забезпечується за рахунок поверхневих вод».
Особливе занепокоєння викликає стан водопостачання сільського населення, оскільки централізованим водопостачанням забезпечено лише 25 відсотків сільських населених пунктів. З огляду на те, що державні та місцеві програми у сфері охорони довкілля хронічно недофінансовуються, а тенденція виникнення техногенних катастроф практично у всіх регіонах стрімко зростає, стає зрозумілим: без прийняття кардинальних і термінових змін у державній політиці щодо вирішення цієї проблеми нашу країну чекає «екологічний апокаліпсис», переконаний депутат.
Тож своїм законопроектом пропонує визначити правові та організаційні засади визнання окремих адміністративно-територіальних одиниць територіями зі спеціальним екологічним статусом. А також особливості функціонування центральних і місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування на територіях із таким статусом.
Зокрема, Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» пропонується доповнити нормою про створення муніципальних формувань з охорони громадського порядку. А до питань, які вирішуються районними і обласними радами на пленарних засіданнях, віднести норми щодо прийняття рішень про встановлення розміру і виплати пенсійних надбавок населенню області за рахунок місцевого бюджету у разі визнання області територією з важким екологічним станом.
Щоправда, законопроект ще має розглянути профільний Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та науково-експертне управління апарату законодавчого органу. Лише після цього його винесуть на розгляд сесійної зали.
Факт
За даними державної статистичної звітності 2009 року, основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства переробної і добувної промисловості та підприємства електро- і теплоенергетики (відповідно 31 і 21 та 40 відсотків загального обсягу викидів забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення). Викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами становлять 39 відсотків загальної кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Вл. інф.
