Сумщина зміцнює ділові зв’язки з Китаєм. Розташований в обласному центрі Інститут прикладної фізики налагодив співробітництво із цією державою у галузі ядерної енергетики, а Сумський державний університет (СумДУ) підписав договір із політехнічним вишем у Харбіні. Мова йде не лише про взаємообмін студентськими групами, а й про виконання зарубіжних замовлень силами сумських науковців. Деякі з контрактів вже завершені, що суттєво поповнило бюджет СумДУ.
Не так давно делегація сумчан на чолі з головою облдержадміністрації Миколою Клочком повернулася з Харбіна, де проходив міжнародний торгово-економічний ярмарок. Візит профінансували сумські підприємці, зацікавлені в налагодженні ділових відносин із зарубіжними партнерами. А можливості розвитку обопільних контактів, вважає М. Клочко, величезні. Провінція Хейлунцзян, адміністративним центром якої є місто Харбін, за чисельністю населення майже дорівнює Україні. В самому лише Харбіні, якщо рахувати разом із мешканцями передмість, проживає майже 11 млн. осіб.
— Китай уже не є джерелом трудової експансії до інших держав, — каже М. Клочко. — Бо, наприклад, у порівнянні з Україною там значно вищі зарплати. Інженери в сучасному Китаї одержують 1,5—2 тисячі доларів на місяць. Водночас китайцям потрібні промислові майданчики на територіях інших держав, аби просувати свою продукцію далі на Захід. Україна цікава для них ще й тим, що підписала Угоду про асоціацію із Євросоюзом.
Китай сьогодні — друга економіка світу, а за обсягом золотовалютних резервів взагалі вийшов у світові лідери. У державі будують модель інноваційної економіки, і перед суспільством стоїть стратегічне завдання: до 2050 року стати інноваційною державою №1, відродити китайську націю і зробити її заможною. Цей стратегічний план розрахований на 100 років, і державні лідери від нього не відходять, лише іноді підкориговують.
За словами М. Клочка, на Сумщині партнерів із Піднебесної зацікавило те, що в області створили два індустріальні парки — в Шостці та Тростянці. Далеко не кожна область України може похвалитися такою складовою інвестиційної привабливості.
У свою чергу, провінція Хейлунцзян цікава для сумського бізнесу, позаяк тут діє вільна економічна зона з дуже вигідними умовами господарювання. Сюди можна ввозити промислове обладнання без сплати держмита, і лише коли став на ноги та розпочав продаж виробленої промислової продукції, треба платити податки. Але якщо у виробничому циклі використовується місцева сировина, знову надаються суттєві преференції.
Цього разу в Харбіні відбулось лише попереднє ознайомлення із можливостями Сумщини, а угоду про співробітництво між регіонами двох держав підпишуть восени, коли потенціал області презентуватимуть в Українському домі в Пекіні.
— Це буде не просто рамковий договір між Сумською областю та провінцією Хейлунцзян, — наголошує Микола Клочко. — Він передбачає конкретну дорожню карту для співробітництва у таких сферах, як промисловість, сільське господарство, наука і освіта.
Історично так склалося, що Харбін — це одне із міст на мапі світу, де дуже сильний вплив Росії. Тут колись базувався штаб Китайсько-Східної залізниці, яку російські інженери збудували руками китайських робітників.
Після революції 1917 року Харбін став осередком потужної білоеміграції. Ту і зараз на кожному кроці можна почути російську мову, а багато місцевих жителів розуміють її без перекладача. За словами М. Клочка, росіяни надто ревниво поставились до планів сумчан налагодити тісне співробітництво з Харбіном, однак караван іде, незважаючи на перепони недоброзичливців. Стратегічна мета для України сьогодні — прокласти новий «Шовковий шлях» на Схід в обхід Росії і знайти там нових, надійних економічних партнерів.
Сумська область.
Голова Сумської облдержадміністрації Микола Клочко дарує меру Харбіна Сун Сібіню українську вишиванку.
Фото надане прес-службою Сумської облдержадміністрації.
