Через його відсутність поменшало і оптимістів. Натомість зросла кількість бідняків, а з ними і тих, хто зневірився не тільки у сьогоднішньому дні, а й у майбутньому. Саме так оцінили свій соціальний стан домогосподарства Хмельниччини під час проведення опитування щодо їх матеріального добробуту. Сімдесят відсотків респондентів назвали себе бідними. Решта родин області хоча такими себе не вважає, але й до середнього класу віднести себе не змогла. Швидше за все, через те, що підсвідомо люди не хочуть бачити себе злидарями, але їхні доходи вперто говорять про це. Не дивно, що представником середнього класу та заможним ніхто так і не наважився назвати себе. Хоча ще рік тому багато хто позиціонував себе саме так.
Оцінюючи рівень своїх доходів, майже половина домогосподарств повідомила, що протягом останнього року постійно відмовляли собі в найнеобхіднішому. Виняток становили хіба що витрати на харчування. Але і в цьому випадку чотирьом родинам зі ста доводилось економити, їм не вдавалося забезпечити навіть достатнє харчування.
Щоправда, друга половина опитаних повідомила, що коштів на життя їм було достатньо. Але навіть вони не змогли дозволити собі робити заощадження. Тобто людям доводиться жити, що називається, одним днем.
Відкласти кошти, як то мовиться, на чорний день змогли лише чотири відсотки подільських родин.
Половина сімей в недалекому майбутньому взагалі не сподіваються на будь-які зміни. А близько 43 відсотків очікує лише на подальше погіршення. Адже високі ціни на продукти, промислові товари і ліки, непомірні тарифи на комунальні послуги за вкрай низьких зарплат перекреслюють усі сподівання. Хмельниччина залишається однією із найменш оплачуваних областей країни, де середній рівень зарплати менше від загальнодержавного майже на двадцять відсотків.
Та, виявляється, навіть у такій ситуації можна відшукати оптимістів, що все-таки сподіваються на поліпшення свого матеріального становища. Таких небагато, але шість родин зі ста вірять у це.
Очікування стосовно перспектив розвитку економіки країни здебільшого теж песимістичні. Більше половини вважає, що весь рік буде несприятливим для країни. Третина знову не очікує ніяких змін ні на краще, ні на гірше. І лише кожна восьма сім’я вірить у позитив.
Попри тотальну бідність люди не вважають головною цінністю у житті гроші. Реалії змушують розставляти нові акценти. Оцінюючи свої життєві пріоритети, більшість респондентів повідомила, що найголовнішим є здоров’я.
На друге місце поставили сім’ю та дітей. Щоправда, матеріальний добробут зовсім не відкинули, він продовжує залишатись на третій позиції. А вже за ним йде впевненість у завтрашньому дні. Робота, кар’єра, освіта, друзі, спілкування стають дедалі менш значимими. Можливо, через те, що вони не додають ані цієї впевненості, ані гарантій добробуту.
Вл. інф.
