Ось уже другий тиждень українська тематика посідає видне місце в американських ЗМІ. Не встигли вони оговтатися від заяв республіканського кандидата в президенти Дональда Трампа про те, що Путін, мовляв, в Україну не піде й що анексія Криму — це «глас народу», як останні події навколо півострова знову стали предметом жирних заголовків на кшталт «Україна приводить армію в боєздатність, Росія нагнітає напруженість у кримському глухому куті» (NBC News).
Повідомляючи про російські обвинувачення, американська преса водночас широко інформує про позицію України, наголошуючи, що президент Петро Порошенко та інші офіційні особи категорично відкинули «фантазії» і назвали їх провокацією. Інтерес спричинили і висловлювання постпреда України при ООН Володимира Єльченка на зустрічі із журналістами після закритих консультацій Ради Безпеки по Україні.
Крім того, широкий резонанс у ЗМІ мала реакція з боку Євросоюзу, НАТО й США. The Wall Street Journal, наприклад, цитує слова посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, що Вашингтон поки що не бачить нічого на підтвердження російської версії і що є чимало прикладів, коли «Росія висувала неправдиві обвинувачення проти України для того, щоб відволікти увагу від своїх власних незаконних дій». Газета зазначає, що Євросоюз також скептично поставився до російських обвинувачень. Цю тему підхоплює і Busіness Іnsіder: «США: Немає жодних доказів, що підтверджують російські обвинувачення про українське вторгнення в Крим».
Подібний скептицизм прозирає повсюдно. AP звертає увагу на те, що ніяких незалежних підтверджень інциденту, в якому українська армія нібито використовувала артилерію для прикриття диверсантів, поки що немає.
Агентство цитує слова відомого російського журналіста Олега Кашина про те, що Москва свідомо йде на загострення і що версія російської провокації імовірніша, ніж ідея нападу з боку України. Як підкреслила радіокомпанія NPR, Москва досі не змогла дати роз’яснення: чому, якщо російські війська справді було піддано такому масованому бомбардуванню, Кремль чекав три дні, щоб оголосити свої обвинувачення?
У висвітленні кримського інциденту вочевидь відчувається занепокоєність у зв’язку з можливою ескалацією конфлікту, хоча більшість вважає, що розв’язання повномасштабної війни навряд чи входить у плани Кремля. А якщо так, то яка мета? Кому це вигідно?
Журнал Tіme спробував знайти відповіді у великій статті, опублікованій під заголовком, «Ось чому Путін обвинувачує Україну в тероризмі». Причина, як вважає оглядач Саймон Шустер, полягає в тому, що Кремль має намір представити Україну як головного винуватця в краху Мінських угод і тим самим спонукати Захід зняти санкції. При цьому, зазначає автор, Москва хоче використовувати ситуацію у Сирії і тему боротьби з тероризмом для того, щоб показати Вашингтону вигоди альянсу з Росією, замість підтримки Києва. Схожого висновку доходить і The New York Tіmes, указуючи на заяви Путіна, що, мовляв, на тлі кримської напруженості немає сенсу продовжувати переговори. Тим самим, наголошує газета, такий маневр змушує інші сторони спробувати вмовити Путіна повернутися за стіл переговорів, де він займе центральне місце в процесі.
Питання: «Чому зараз?» також не залишилося поза увагою. Тодд Вуд пише в газеті The Washіngton Tіmes, що Путін як майстер ескалації і деескалації, можливо, вирішив, що останні місяці президенства Обами слушний час для просування зовнішньополітичних цілей Росії через загострення обстановки. Аналітик Андерс Аслунд пише на сайті Atlantіc Councіl, що «серпень — найкращий час для воєнних дій Москви, бо західні лідери перебувають у відпустках». Коментар агентства Bloomberg звертає увагу ще на одну характерну рису — ув’язування із проведенням Олімпійських ігор: анексія Криму сталася одразу після Сочі, а в Грузію російські війська ввійшли під час Ігор у Пекіні.
Інші вважають, що Кремль міг піти на такий крок з економічних міркувань. Так The Chrіstіan Scіence Monіtor згадує, як на другу річницю анексії «Путін хвалився будівництвом мосту між півостровом і Росією», який мав закласти фундамент для майбутнього економічного зростання. Однак усе виявилося значно складнішим, підкреслює газета, цитуючи Марка Катца, професора університету Джорджа Мейсона: «Він (Путін) змушений знову шукати військові шляхи вирішення, зокрема через те, що він нічого не може зробити з економічним розвитком. А якщо економічні плани зайшли в глухий кут, потрібно звалити провину за це на когось іншого». Схожу версію висуває і кореспондент телеканалу CNN Нік Патон Волш, який зазначає, що Росія вже давно хотіла мати зв’язок по суходолу між Кримом і контрольованими Москвою територіями навколо Донецька. «Забезпечення Криму виявилося важкою справою, оскільки вони можуть здійснювати поставки з материкової частини Росії тільки поромами», — зауважує автор.
У свою чергу, The Los Angeles Tіmes наводить думку аналітика з Carnegіe Moscow Center, який вважає, що Путін намагається підняти популярність Кремля перед парламентськими виборами у вересні. Схожі висновки і в авторів доповіді американського аналітичного агентства Stratfor, які вважають, що для Росії виграшні обмежені воєнні операції, оскільки вони зміцнюють позиції влади, особливо — у світлі осінніх виборів до Держдуми.
Нью-Йорк.