Система електронного декларування все-таки почала свою роботу відучора. Як зазначила голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак, «рівно о 00.00 ми вчасно запустили електронне декларування, система працює, тепер розробникам потрібно сконцентруватися на усуненні недоліків і отримати сертифікацію».
Власне, питання недоліків та сертифікації й стало каменем спотикання в запуску системи. Навіть довелося втручатися Президенту, який наголосив, що «всі мають вигорнути свої кишені перед суспільством із 15 серпня. Недосконалість відповідного закону та очевидна сирість програмного софт-забезпечення не можуть бути підставою для перенесення старту цього процесу».
Однак на проблемах уникнення чиновниками відповідальності через «сирість» програми наголошували експерти. Так, Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакета реформ, у своєму блозі писав: «Державна служба спеціального зв’язку має видати Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) атестат про побудову комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) для Реєстру чиновницьких декларацій. Без такого атестату реєстр працюватиме в режимі так званої «дослідної експлуатації». Однак така система декларування буде нелегітимна, бо дослідний режим експлуатації системи фактично забороняє внесення до реєстру будь-яких персональних даних.
Усі декларації, подані в таку не атестовану Держспецзв’язком систему, не будуть визнаватися судом як належний доказ. І притягти політиків до кримінальної відповідальності за брехню в них буде неможливо. Без атестата КСЗІ е-декларація — не документ, а звичайний папірець, заповнення якого не несе жодних правових наслідків для чиновника. Чиновники можуть взагалі відмовитися подавати інформацію про себе в незахищений реєстр, можуть оскаржити в суді результати майнової перевірки, яку здійснює НАЗК, можуть оскаржити саме рішення НАЗК про запуск системи».
У п’ятницю сталося те, чого боялися. Експертна рада з питань державної експертизи в сфері технічного захисту інформації зазначила, що КСЗІ реєстру не відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, та вказала на необхідність якнайшвидшого усунення виявлених недоліків. Урешті, всі вихідні пройшли у взаємних звинуваченнях та спробах вирішити питання.
Уже в неділю з’явилася заява Національного агентства з питань запобігання корупції, що ним «розроблено та затверджено всі рішення, необхідні для запуску системи електронного декларування. Незважаючи на відмову розробника програмного забезпечення — ТОВ «Міранда» — усунути недоліки в програмному забезпеченні, Національне агентство заявляє про початок своєї повноцінної роботи як органу державної влади за всіма напрямами антикорупційної діяльності, в тому числі і за напрямом електронного декларування доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з 15 серпня 2016 року.
Національне агентство констатує, що 27 липня 2016 року було прийнято від замовника — ПРООН, і розробника — ТОВ «Міранда», частину програмного забезпечення, яке має достатні програмні модулі для подання, зберігання та оприлюднення декларацій, як цього і вимагає законодавство. Під час консультацій, які відбулися 13 і 14 серпня 2016 року між Національним агентством і Держспецзв’язком із розробником програмного продукту ТОВ «Міранда», розробник визнав наявність недоліків, що стосуються модулів інтеграції з іншими державними реєстрами та проблем із переданням у власність Національного агентства апаратної частини системи, і повинен їх усунути у найкоротший термін. Національне агентство закликає розробника, ТОВ «Міранда», завершити всі процедури з налаштування системи і запустити її у визначений законодавством строк, а саме: з 00 годин 15 серпня 2016 року».
А Н. Корчак зазначила, що «Україна має систему е-декларування, яка відповідає вимогам антикорупційного законодавства та світовим тенденціям із запобігання корупції. НАЗК не припинить працювати над запровадженням та вдосконаленням системи е-декларування, а також боротьбу з усіма перепонами, які стоять на шляху до отримання сучасної, захищеної та ефективної системи декларування осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.
Нагадаємо, що в декларації чиновники мають відобразити статки свої та своєї сім’ї, включаючи нерухомість та цінне рухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, грошові активи та доходи за минулий рік. Зробити вони це повинні протягом 60 днів із дня початку роботи системи, тобто до 13 жовтня. Інформація декларацій буде перевірятися, а ознайомитися з ними можна буде вільно на сайті Нацагентства.
Несвоєчасне подання декларації без поважних причин повинно тягнути штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації — штраф від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідальність настане, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат.
Якщо різниця становить більш як 250 мінімальних зарплат, то настане кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Аналогічне покарання передбачено і за умисне неподання декларації.
За що звітуватимуть:
об’єкти нерухомості (які належать їм та членам їхньої сім’ї на праві власності, спільної власності в оренді чи користуванні);
об’єкти незавершеного будівництва, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване;
цінне рухоме майно (вартість якого перевищує 100 мінімальних зарплат);
цінні папери, корпоративні права, нематеріальні активи, фінансові зобов’язання;
отримані доходи;
наявні грошові активи (крім тих, сукупна вартість яких не перевищує 50 мінімальних зарплат);
видатки та правочини (якщо розмір видатку перевищує 50 мінімальних зарплат).
Хто подає:
Президент;
Прем’єр-міністр, члени Кабміну, заступники міністрів;
голови Фонду держмайна та НБУ, їх заступники;
Секретар РНБО, його заступники;
члени ЦВК та Антимонопольного комітету;
народні депутати;
Генеральний прокурор та його заступники;
керівники органів та підрозділів виконавчої влади;
судді, керівники апаратів судів;
прокурори, слідчі;
військові посадові особи вищого офіцерського складу;
держслужбовці категорій А і Б, службовці місцевого самоврядування 1—3 категорій.
