Координати новоствореного блокпоста на Луганщині, де загинув 46-річний контрактник з Вінниччини Олександр ШЕЛЕПУН, здали сепаратистам місцеві жителі. Про це свідчить влучний обстріл мінометним вогнем. Крім одного загиблого, ще четверо захисників зазнали поранень.
Олександра Шелепуна, бійця 59-го мотопіхотного батальйону, поховали в рідному селі Богатир Погребищенського району на Вінниччині. Воно відоме ще з часів Ярослава Мудрого. Про Богатир згадується у "Повісті временних літ". Детально описується, як тут розбили печенігів. Нині село входить до складу Морозівської сільради. Її голова Дмитро ШАМРО розповів кореспонденту "Голосу України", що в селі є Меморіал пам'яті Героїв. По один бік від пам'ятника бронзовому солдату -- стела з іменами 109 односельчан, які не повернулися з доріг минулої війни. По другий -- меморіальні дошки на честь Героїв, які загинули в інших битвах. Одна з них розповідає про відважного земляка Кримської війни на прізвище Правдюк. Ще один односелець відзначився у російсько-японській війні. Героєм Радянського Союзу у боях з фашистами став Анатолій Бурлачук.
-- Тепер на Меморіалі з'явиться пам'ятна дошка на честь Олександра Шелепуна, -- каже сільський голова. -- Він заслужив на добру пам'ять тим, що віддав життя за незалежність держави, за світле майбутнє своїх чотирьох донечок.
З майбутньою дружиною Олександр познайомився ще зовсім молодим хлопцем. Після восьмирічки вступив до профтехучилища в Погребищі. Там також навчалася дівчина з Барського району. Ті, хто їх знає, кажуть, що це було кохання з першого погляду. Вона дочекалася його повернення з армії. Строкову службу Шелепун проходив у морській піхоті. А потім в сім'ї народилося четверо дітей. І всі -- донечки!
Прикро говорити, але їхні батьки розлучилися. Два останні роки Олександр проживав в райцентрі Іллінці з іншою жінкою. У травні він підписав контракт із Збройними Силами України. Служив водієм у протитанково-кулеметному взводі. Загинув під час мінометного обстрілу від тяжкого поранення в груди.
- Їхній блокпост здали сепаратистам місцеві, -- каже сільський голова Дмитро Шамро. -- Про це я дізнався від побратимів Олександра, які приїжджали провести його в останню путь. Позиція, де вони дислокувалися, створена недавно. Противник не міг знати про неї. Але так влучно "накрив" мінометним вогнем...
Поховали відважного бійця з усіма військовими почестями. Над труною з тілом схилили голови у скорботі четверо його донечок. Вони разом з мамою приїхали попрощатися з батьком.
Віктор СКРИПНИК.
Вінницька область.
