Але запропоновану реабілітацію пройти відмовляється, бо його більше непокоять життєві проблеми, аніж власне здоров’я. Влада намагається допомогти учаснику бойових дій, але не завжди це робить результативно. Чому?
Офіційно сьогодні в області зареєстровано понад 3060 учасників бойових дій, які безпосередньо брали участь в антитерористичній операції. Дванадцятеро з них через поранення стали інвалідами і 28 сімей втратили свого годувальника. На жаль, кількість втрат збільшується, бо війна не закінчилась і приносить все нові жертви. Ось ще три сім’ї залишились без батька та сина: ворожі кулі та осколки снарядів, поцілені в місця укріплення українських військовиків, позбавили життя двох сєверодончан та одного бійця із Кремінського району.
Обласна влада робить усе можливе, щоб допомогти учасникам АТО та їхнім сім’ям. Для цього розроблена регіональна програма з медичного та соціального забезпечення, психологічної реабілітації, професійної підготовки та перепідготовки учасників АТО. Зокрема, в департаменті праці та соціального захисту населення ОДА впроваджена форма так званого соціального паспорта учасника бойових дій, до якого заносять усі його потреби, в тому числі на житло, оздоровлення, навчання дітей чи влаштування їх у дошкільний заклад. Тут також фіксується інвалідність атошника і потреба в реабілітації. Щодо реабілітації, то її учасники бойових дій можуть пройти в сімох центрах психічного здоров’я, які створено в області, чи в санаторіях. За даними ВЦА, сьогодні реабілітації потребують майже 180 демобілізованих бійців, але за півроку путівками в санаторій скористалися лише семеро, а психологічну реабілітацію пройшли двадцятеро демобілізованих. І річ не в тім, що санаторні путівки — дефіцит. З початку року їх отримано 68. Здебільшого чоловіки відмовляються від оздоровлення і лікування, оскільки налаштовані на розв’язання тих життєвих проблем, які виникли у них після повернення з фронту.
— Найбільш поширені питання, з якими звертаються до нас учасники АТО, — це працевлаштування, оздоровлення дітей, забезпечення земельними ділянками та житлом, — розповідає заступник голови облдержадміністрації Ольга Лішик. — Особливо гостро питання житла стоїть перед тими учасниками бойових дій, які одночасно мають статус переміщеної особи. Через те, що законодавство застаріле, вони не можуть навіть стати у квартирну чергу, бо мають житло на окупованих територіях. Ми вже зверталися з цією проблемою у відповідні інстанції, пропонуючи розробити державну програму щодо забезпечення таких осіб житлом.
Безумовно, ми стежимо й за тим, щоб після демобілізації учасники бойових дій проходили реабілітацію. Це перше, що ми їм пропонуємо, але переважно отримуємо відмову. Крім того, проходять підготовку і сім’ї учасників бойових дій. Ми вважаємо, що вони повинні бути готові зустріти трішки іншого чоловіка, ніж якого знали до війни.
Керівник Центру допомоги учасникам АТО Світлана Шевельова звертає увагу на той факт, що багато сімей загиблих воїнів, на жаль, не знають своїх прав і через це не звертаються по допомогу до органів соціального захисту за отриманням разової грошової компенсації. В області був такий випадок, коли матері загиблого бійця не була виплачена така компенсація через те, що жінка не знала, як це робити. Отже, центр працює із сім’ями
загиблих, допомагаючи оформити необхідні документи для отримання разової державної допомоги, перевіряє їхні житлові умови.
Однак, окрім матеріальної компенсації, такі сім’ї потребують і уваги громади, громадських та волонтерських організацій, тих, хто живе поруч. В області вважали за потрібне провести об’єднання громадського руху на Луганщині на базі єдиної платформи щодо вирішення проблемних питань соціальної реабілітації і підтримки учасників АТО. Майже всі громадські організації регіону цю ініціативу підтримали.
Луганська область.
ДО РЕЧІ
На сьогодні в області зарезервовано 595 земельних ділянок загальною площею 456,5 га, якими можуть бути забезпеченні 965 учасників антитерористичної операції. Ділянки безпосередньо розподілено за цільовим використанням: 325 ділянок площею 118 га виділено для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 8 ділянок площею 0,8 га — для ведення садівництва, 13 ділянок площею 1,2 га — для індивідуального дачного будівництва, 249 ділянок площею 336,5 га — для ведення особистого селянського господарства. Але учасники АТО скаржаться на те, що через проведення бойових дій банківські кредитні програми в Луганській області не працюють. Отже, з цієї причини земля під забудову часом буває не застребувана.
