Ситуацію на українському півострові та рішення тамтешньої місцевої влади ми попросили прокоментувати постійного представника Верховної Ради в Конституційному Суді з 2002 року, доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрНУ Анатолія СЕЛІВАНОВА (на знімку).
— Як ви оцінюєте, з юридичної точки зору, так званий референдум, що його планують провести цієї неділі в Криму?
— Оцінюю як фарс, до того ж, із правової точки зору, абсолютно абсурдний.
Кожен громадянин підтвердить, що згідно з Конституцією право визначати межі території України належить виключно народу України, і реалізується це право через всеукраїнський референдум, який призначає Верховна Рада України або Президент України. Прийнявши незаконну постанову про проведення референдуму та приєднання півострова до Російської Федерації, ті, хто називає себе владою Криму, позбавили права як цілого народу, так і кожного українця визначати кордони своєї країни.
Крім цього, безграмотним є саме формулювання постанови «призначити на 16 березня 2014 року загальнокримський референдум (включаючи місто Севастополь)». Місто Севастополь — це окремий суб’єкт зі спеціальним статусом, і ніхто не уповноважував Верховну Раду АРК приймати рішення за громаду цього міста. З таким само успіхом кримський парламент міг проголосити референдум на території, скажімо, Святошинського району міста Києва. Або вирішити щось особисто за мене чи одразу за всю країну.
— Говорячи про неконституційність референдуму, ми не заглиблюємося в те, які саме питання на нього виносяться, яке їх формулювання та справжня суть. Перше питання із бюлетеня — приєднання до Російської Федерації. Друге — незалежність півострова з відновленням Конституції 1992 року. Видається, що запропоновано два альтернативні підходи до майбутнього півострова. Чи це насправді так?
— Що таке Конституція Криму 1992 року? Після того, як Україна прийняла Декларацію про державний суверенітет та Акт про незалежність, словоблудні депутати Верховної Ради АРК заявили про намір бути політичною автономією з ознаками держави та визначили будувати стосунки з Україною на підставі договору. Так і з’явилася амбіційна Конституція від 6 травня 1992 року. Та договірні стосунки можуть бути лише між суб’єктами міжнародних відносин або суб’єктами федерації. Крим таким не був і сьогодні не є державою. Оскільки кримська Конституція суперечила законодавству України, парламент України у 1995 році скасував її дію.
По суті, бюлетень референдуму під час голосування в АРК буде безальтернативним. І перше, і друге питання передбачають від’єднання від України частини території, а це вже предмет розгляду подання в.о. Президента України Олександра Турчинова до Конституційного Суду, який прийняв імперативне рішення, яке оскарженню не підлягає.
— Як, на вашу думку, повинна реагувати українська влада на незаконні рішення, що ухвалюються в Криму?
— У післявоєнній Німеччині, коли країна прагнула до возз’єднання, з’явилося таке поняття, як «Verfassungs patrіotіsmus» — «Конституційний патріотизм». Це те, що повинно всіх нас сьогодні об’єднати. Я бачу, що такий патріотизм, як унікальне соціальне явище, є у виконуючого обов’язки Президента України Олександра Турчинова, такий патріотизм є у Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та провідних політиків нашої країни. Навіть натяку на патріотизм немає в тих, хто сьогодні розхитує ситуацію на півострові. При тому, що поруч розташовується досить недружня держава, підкреслюю — досить недружня.
Щодо того, як потрібно реагувати на незаконні рішення. Думаю, дострокове припинення повноважень Верховної Ради АРК — абсолютно виправдане і справедливе рішення в цій ситуації.
— Висловіть, будь ласка, свою думку: чи можливий подальший наступ Росії вже на материкову частину України?
— Цинізм, з яким розгортаються події в Автономній Республіці Крим, мав би наштовхувати на песимістичні думки, натомість особисто я сповнений оптимізму. Що вселяє в мене цей оптимізм? Передусім це громадяни з усіх куточків України, які вистояли на Майдані і готові боронити своє майбутнє. Це, безумовно, українські військові, чия мужність надихає.
Західні країни і США підтвердили, що в боротьбі за свою суверенність наш народ не залишився один проти мілітаристів Росії. Переконаний, що Український народ спроможний силою розуму і духу вистояти в цей скрутний момент історії.
Спілкувався Ярослав ГРУЩИНСЬКИЙ.
