Озер із такою назвою в Україні кілька. Але сьогодні йдеться про волинське Біле. Унікальність його в тому, що розташоване воно на україно-білоруському кордоні і розподілене між двома державами навпіл. Живиться і підземними водами, і водами річки Прип’ять, з якою з’єднаний системою каналів через озера Святе і Волинське. Біле є водонакопичувачем для судноплавного Дніпровсько-Бузького каналу, в який вода подається через шлюз і Білоозерський канал. Обидві гідроспоруди розташовані вже на території Білорусі. Проте рівень води не може впасти нижче передбаченого міжнародними угодами.
Вода в Білому чиста і має коричневий відтінок. Таке забарвлення від торф’яників, через які тече Прип’ять і канали. Назву ж свою озеро дістало від білого дрібного піску на берегах. Пересічна глибина озера майже три метри, найбільша — вісім. Площа — 700 гектарів.
Тим, хто захоче відпочити з дітьми, немає чого переживати. Дно тут пологе і поблизу берега досить мілко.
Особливої краси озеру надають ліси, переважно соснові, які оточують його з усіх боків. А також надзвичайно чисте, напоєне ароматом хвої і трав повітря. Проте і комарів та ґедзів тут досить, вони надзвичайно кусючі. Тож їдучі сюди на відпочинок, потрібно подбати про захист від цих докучливих комах. Оскільки це прикордонна зона, не забудьте прихопити із собою також паспорт. Любителям рибалки тут теж не доведеться нудьгувати. В озері водяться щуки, коропи, карасі, краснопірки та інша смакота. І ще одне: на озері немає баз відпочинку. Тож дбати про ночівлю потрібно самому.
Волинська область.
Канал Хабарище, що поєднує озеро Волянське з Білим перед його впадінням у Біле.
Фото автора.
