Кожен схід громадян, на якому розглядають питання про децентралізацію влади, в районах Одеської області, на думку людей, однозначно вважається головною подією року. Однак було б неправильно казати, що об’єднання територіальних громад зустріло масову підтримку і схвалення одеситів, які, як відомо, народ, який ретельно вивіряє життя за правилом: «А яка користь від цього мені і моїм сусідам?».

 

Так, нещодавно відбувся схід жителів села Градениці Біляївського району. Селяни розглядали пропозиції, що надійшли від Біляївської міської, Троїцької та Яськівської сільських рад про об’єднання в одну територіальну громаду. Участь у зборах узяли директор департаменту фінансів Одеської облдержадміністрації Марина Зінченко, Біляївський міський голова Михайло Бухтіяров, представники Троїцької та Яськівської громад. Після палких обговорень люди проголосували за приєднання до Біляївської об’єднаної громади, щоб разом будувати своє життя.


А на сході села Сичавка Лиманського (колишнього Комінтернівського) району місцеві селяни розглядали схожі пропозиції від села Визирка та міста Южного. У цьому сході взяли участь южненський міський голова Володимир Новацький і депутат обласної ради Олег Кутателадзе. Шляхом голосування жителі Сичавки вирішили створити єдину громаду з містом Южне.


Тобто нині в Одеській області функціонує вісім об’єднаних територіальних громад. Уже з першого січня 2016 року ці громади здійснюють прямі міжбюджетні відносини з Держскарбницею. Люди відчули, що об’єднані громади фінансово виграють. Щоправда, не варто забувати, що й на стимулювання діяльності тільки цих восьми громад в Одеській області було виділено 63,2 мільйона гривень субвенції. Що буде, коли громад стане більше, а субвенція закінчиться, спрогнозувати складно.


Безумовно, розвиток громад, які об’єднуються, не може проходити лише за рахунок субвенцій з державного бюджету. Відповідно до чинного законодавства, нові громади отримують право розпоряджатися низкою податкових надходжень: 60 відсотків від податку на доходи фізичних осіб, 25 — екологічного збору, 5 — акцизного збору, 100 — єдиного податку, 100 — податку на прибуток підприємств, 100 відсотків від податку на майно (нерухомість, землю, транспорт).


Головне питання в процесі об’єднання громад — це питання їхньої здатності функціонувати як адміністративно-територіальна одиниця. Залишається тенденція об’єднання сильних і багатих з такими самими, а от що робити слабким з точки зору інфраструктури, наявності виробництва й іншого, громадам до кінця неясно. Зрозуміло, можна навести у приклад проект «корпоративних сіл», що вже реалізується в Одеській області на території села Визирка під керівництвом депутата обласної ради Олега Кутателадзе.


Новизна пропозиції депутата обласної ради — перенесення юридичної особи (потужностей, офісів) на територію конкретного села з метою поліпшити якість життя людей, що там мешкають, шляхом сплати податків у місцевий бюджет, є приватною й навряд чи зможе бути успішно використана в інших випадках. 


Цей експеримент тільки набирає силу, і про його результати говорити поки що рано, за ним спостерігає вся Одеська область та й, без перебільшення, вся Україна загалом.


У глибинці хочуть розуміти, що їх очікує в результаті реформи


Директор офісу реформ в Одеській області Юлія Молодожен, що колесить населеними пунктами регіону, зустрічаючись із селянами, розповідає, що в глибинці людям важливо розуміти, що їх очікує в результаті реформи децентралізації. Найчастіше, за її словами, запитують: чи закриють у селах школи та ФАПи, що стане з дорогами, як працюватимуть старости, де й хто буде видаватиме різні довідки. Відповідь на ці запитання проста — реформа спрямована саме на те, щоб полегшити, а не ускладнити життя людей. Адмінпослуги будуть наближені до селян, і після створення об’єднаних громад не треба буде їхати до райцентру по кожну довідку — їх видаватимуть або в центрі громади, що стане набагато ближче територіально, або староста села, котрий отримає певні повноваження. Ніхто не буде закривати ФАПи і школи. Що і як робити на території громади, вирішуватиме винятково сама громада. З одного боку, це накладає певну відповідальність на жителів громади, а з другого — дає їм свободу. Одне від другого невіддільно, і для цього громадянському суспільству потрібно інтенсивно розвиватися.


Писати проекти — ціла наука


Отримані завдяки об’єднанню громад кошти переважно спрямовують на ремонт доріг, вуличне освітлення, придбання техніки для комунальних підприємств, ремонт об’єктів соціальної інфраструктури. Гроші вже надходять на рахунки громад, але отримати їх вони зможуть, тільки пройшовши певну процедуру. Зокрема, ці гроші даються під конкретні проекти, писати які — ціла наука.


Звісно, коли з бюджету виділяють гроші, достатньо підготувати проектно-кошторисну документацію й подати пропозиції стосовно її фінансування. Тепер ситуація змінилася. Держава вимагає подавати проектну заявку, в якій слід вказати мету проекту, цільову групу, на яку поширюватимуться результати проекту, відповідні розрахунки стабільності проекту тощо. Тому громади нині вчаться писати проекти за формами, які їм надано Міністерством регіонального розвитку. Після написання проектна заявка подається в обласну державну адміністрацію для отримання висновку. Після цього проект подається в Мінрегіонбуд, яке все перевіряє й дає згоду на фінансування Держказначейству.


На даний момент три об’єднані територіальні громади — Біляївська, Маразліївська та Червоноармійська — отримали позитивний висновок з проектів розвитку інфраструктури від Одеської облдержадміністрації й подали свої проектні заявки до Мінрегіонбуду.


Нині громади області розробляють 61 проект.

Одеська область.